Державна податкова служба вже понад рік не може завершити перевірку банку "Конкорд", який перебуває у процесі ліквідації. Тривалість цього аудиту вказує на свідоме затягування процесу й викликає серйозне занепокоєння ефективністю роботи податківців. Виникає запитання, чи будуть чиновники притягнуті до відповідальності за витрати державних ресурсів і чи перевірятимуть правоохоронці їхні дії на предмет злого умислу, пише УНН.
Національний банк ухвалив рішення про позбавлення "Конкорду" ліцензії 1 серпня 2023 року. Після цього, відповідно до процедури ліквідації банку, був призначений ліквідатор від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Окрім того, ДПС розпочала податкову перевірку.
Перша перевірка тривала три місяці і за її результатами був складений акт на суму 700 тисяч гривень. Однак, за словами співвласниці банку "Конкорд" Олени Сосєдки, до цього акту "за особистою вказівкою голови податкового комітету ВР Данила Гетманцева незаконно домалювали 392 млн грн". З таким актом перевірки не погодився ліквідатор банку й подав свої заперечення до документа. Після чого була призначена додаткова перевірка, яка досі триває.
Податкові перевірки є необхідною частиною контролю за діяльністю банківських установ, у тому числі й тих, що перебувають у процесі ліквідації. Проте в ситуації з "Конкордом" виникає багато запитань через тривалість податкового аудиту. За нормальних обставин перевірка фінансової установи, що перебуває у процесі ліквідації, мала б бути завершена у більш стислі терміни.
За словами юриста Сергія Лисенка, податкова перевірка не повинна тривати так довго.
Це не податкова перевірка. Жодна податкова перевірка, відповідно до Податкового кодексу, не триває так довго. Ані документальна, ані виїзна… За правилами, податкова перевірка триває до місяця
Юрист наголосив, що на таке затягування строків проведення аудиту повинна бути відповідна реакція керівництва ДПС або суду.
Те, що податківці досі не склали акт про перевірку "Конкорду", може свідчити про свідоме затягування процесу. Імовірно, вони розуміють, що порушили закон під час першої податкової перевірки, нарахувавши банку абсурдний штраф, і наразі роблять усе можливе, аби якомога довше відтягувати завершення додаткового аудиту, а отже й притягнення їх до відповідальності за незаконні дії.
Проте, не слід забувати, що податкова служба фінансується з державного бюджету, а проведення перевірок вимагає значного фінансового та людського ресурсу. Тож, коли перевірка затягується без обґрунтованих причин, це стає тягарем для бюджету країни, що створює додатковий тиск на державні фінанси.
У ситуації з "Конкордом" виходить, що податківці вже рік отримують кошти за перевірку, яку, імовірно, і не проводять.
Варто зауважити, що на момент початку ліквідації банку він був прибутковим і мав достатньо коштів для швидкого завершення цього процесу. Тому Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вдалося в рекордні строки виплатити кошти 9 чергам вкладників та кредиторів "Конкорду". Однак, затягування з боку податківців може нівелювати ефективну роботу Фонду й накласти негативний відбиток на його досягнення.
Тому виникає запитання, чи ефективно використовуються державні ресурси та чи буде відповідальність чиновників за затягування процесу.
Нагадаємо
Причиною рішення НБУ про позбавлення ліцензії "Конкорду" було нібито систематичне порушення банком вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Хоча, як пізніше зʼясувалося, міскодінгом (підміна призначення платежу в банківській еквайринговій мережі, зазвичай повʼязана з операціями грального бізнесу) в Україні займаються навіть державні банки, зокрема "Укргазбанк". Проте, йому за це порушення НБУ виписав лише 60 млн грн штрафу. Як і Ощадбанку, Sense Bank, ПУМБ та багатьом іншим за минулий рік. Вони отримали теж штрафи від 150 тис. до 10 млн грн.
Але "Конкорд", який за час своєї роботи не мав жодних зауважень з боку міжнародних платіжних систем Mastercard та Visa, був позбавлений банківської ліцензії. І це при тому, що за 8 місяців до рішення НБУ про відкликання його банківської ліцензії банк відключив еквайрінг і продовжував бути прибутковим, що свідчило про те, що він не залежав від міскодінгу – це не було основною частиною його доходів. Акціонери "Конкорду" вважають таке рішення регулятора несправедливим.
Вони звернулися до суду щодо незаконності дій НБУ, і перша судова інстанція стала на їхній бік. Зокрема, Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення Національного банку України про відкликання ліцензії та ліквідацію банку "Конкорд". Однак українське законодавство виписане таким чином, що навіть попри рішення суду про незаконну ліквідацію банківської установи, на ринок її повернути неможливо.