Національний банк може позбавити банківської ліцензії фінансову установу за систематичне порушення законодавства, а особи, які завдали шкоди банку своїми діями, можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив адвокат Сергій Лисенко.
Так, у ст. 218-1 КК України зазначено, що кримінальним правопорушенням є доведення банку до неплатоспроможності, тобто навмисне, з корисливих мотивів, іншої особистої зацікавленості або на користь третіх осіб вчинення пов'язаною з банком особою будь-яких дій, що призвели до віднесення банку до категорії неплатоспроможних, якщо це завдало великих матеріальних збитків державі або кредитору,
Юрист пояснив, що фактично, якщо майно було закладено кілька разів і банк таким кредитуванням наразив себе на значні кредитні ризики, що заподіяло йому значної шкоди, то в такому разі осіб, які заподіяли цю шкоду, можна притягнути до кримінальної відповідальності.
Він уточнив, що згідно із законодавством, до осіб, пов'язаних з банком, належать контролери банку, особи, які мають суттєву участь у фінансовій установі, та особи, через яких здійснюється опосередковане володіння суттєвою участю у банку, керівники підрозділу внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів ради банку та правління банку.
Адвокат додав, що хоча на особу, якій видається кредит, покладається обов'язок повідомити банк про застави на майно, які були раніше, однак саме особи, пов'язані з банком, нестимуть кримінальну відповідальність за доведення до неплатоспроможності банку.
За словами Лисенка, таке правопорушення мають розслідувати Національна поліція України чи Бюро економічної безпеки.
Національний банк України, своєю чергою, за такі дії може визнати банк неплатоспроможним або позбавити ліцензії. "Якщо банк систематично порушуватиме законодавство у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, то НБУ може позбавити його банківської ліцензії", - зазначив Лисенко.
Водночас юрист нагадав, що згідно із законодавством банк повинен перевіряти майно, яке передається йому у заставу за кредитом на предмет того, чи не обтяжене воно іншим кредитом.
Банк при розрахунку розміру кредитного ризику приймає вартість застави, яка є прийнятним забезпеченням, за умови її належності до переліку забезпечення та одночасного дотримання принципу безперешкодного стягнення. Цей принцип передбачає, що предмет застави повинен мати більш високий пріоритет обтяження на користь банку у відповідному реєстрі відповідно до вимог законодавства України на строк не менший за термін дії кредитного договору. Для дотримання цього принципу банки зобов'язані перевірити, чи таке майно було передано в заставу іншим банкам. Якщо таке майно було передано іншим банкам, то в такому разі не буде дотримано принципу безперешкодного стягнення і банк матиме значні кредитні ризики, адже першочергове право на стягнення матимуть банки, яким дане майно було передано в заставу раніше,
Він також зазначив, що банк має видавати кредит під заставу вже обтяженого майна, лише якщо у попередніх договорах застави не передбачається обмеження щодо наступних застав.
Однак варто зазначити, що такі дії банку можуть призвести до його неплатоспроможності, адже насамперед, якщо боржник порушить умови кредитного договору, то вимоги заставоутримувача, у якого право застави виникло пізніше, задовольняються вартістю предмета застави після забезпечення вимог попередніх заставоутримувачів. Тобто в більшості випадків, якщо вже майно було закладено тричі, банк не зможе повернути видані в кредит кошти в повному обсязі,
Нагадаємо
УНН розповідав, що одеським бізнесменам Сергію Грозі та Володимиру Науменко, за допомогою своїх компаній, що управляли зерновим терміналом "Олімпекс", вдалося тричі перезакласти майно. Половина терміналу "Олімпекс", зокрема "Сухий Порт", були під заставою в американського фонду з 2019 року. І коли Гроза з Науменко, ймовірно, вирішили не віддавати 75 млн дол. кредиту, вони взяли позику в українських банках "Восток" і "Південний" під заставу того ж майна, що було в американців. Після цього банки нібито продали заставне майно за, ймовірно, дуже заниженою ціною, і, зрештою, воно опинилося під ще однією заставою, але вже, як пишуть ЗМІ, у підконтрольних Грозі та Науменко компаній. Таким чином, вони, ймовірно, хотіли зберегти контроль над найбільшими воротами. сірого експорту у 2021-2023 роках. Не виключено, що допомагав у реалізації задуму голова правління банку "Схід" та за сумісництвом голова фракції "Слуга народу" в Одеській міській раді Вадим Мороховський. За даними джерел УНН, кредитний договір Грози та Науменко передбачав, що будь-які дії щодо майна "Олімпексу" вони мали узгоджувати з американськими кредиторами.