Бюджет України щорічно неодоотримує через схеми та корупцію на митниці до 170 млрд грн. І ліквідація цих схем стала б значно більшим джерелом прибутку для держави, аніж запровадження податку на посилки. На це у своєму блозі вказує економічний експерт Олег Пендзин, передає УНН.
"Втрати на митниці оцінюються у суми 120-170 млрд грн. Можливо, закриття цих шпарин дасть бюджету більше, аніж визискування копійчаних податків з копійчаних товарів чи посилок? Доречі, бюджетний ефект авторами ідеї досі чітко не порахований, а особливо з урахуванням витрат на модернізацію митниці, розширення її штату та посилення антикорупційного контролю", — пише економіст.
Пендзин вважає, що "податок на посилки" стане лише новим інструментом здирництва з населення, яке перебуває за межею бідності та шукає дешевших альтернатив. Натомість необхідність перевірки мільйонів поштових відправлень відкриє нові можливості для здирництва.
"Окреме питання: може варто захистити людей, а не рітейл, який утричі задирає ціни на позиції з умовних "аліекспресів" чи "Тему"? Якщо зараз ці товари обкласти податками, українці втратять одну з небагатьох можливостей заощаджувати у часи економічної скрути. І поки що ми не бачимо ознак підвищення заможності середнього українця, а не тих українців, які допомагають автодилерам встановлювати рекорди з продажу автомобілів у часи війни", — наголосив Пендзин.
Економіст не бачить за "податком на посилки" прагнення захистити вітчизняного виробника чи хоч якусь користь для внутрішнього ринку. Спочатку, як наголошує експерт, варто було б створити умови, що дозволять йому розвиватися і забезпечити українців необхідними товарами.
"Для підтримки бізнесу можна розробити інші механізми, хоча б "пробудити" банківське кредитування з розумними відсотками. Та й бізнес не "злетить" назавтра після прийняття закону про обмеження доступу на український ринок дешевшої продукції — йому знадобляться місяці і роки, щоб запропонувати альтернативу", — вказує експерт.
Пендзин наголошує, що саме економічна скрута диктує мільйонам українців не бажання, а необхідність шукати альтернативи серед імпорту.
При цьому найбільші вигоди від "податку на посилки" здобуде не бюджет, а корумповані чиновники та їх "клієнти".
"Ми ризикуємо отримати нову хвилю нелегальних схем і "договорняків". Вже зараз існують десятки способів обійти митний контроль, і зростання податкового навантаження лише буде стимулювати тіньові потоки. Великі партії товарів, оформлені як "поштові відправлення", підуть у руки тих, хто вміє домовлятися — це ті самі мільярди в тіні. А прості громадяни залишаться заручниками нової системи і бідності, останній вихід з якої зачинили державні мужі під гарні патріотичні гасла", — попередив Олег Пендзин.
Економіст зауважив, що перед впровадження "податку на посилки" слід забезпечити відповідне технічне оснащення митниці, подолати корупцію, сформувати необхідний штат працівників, а це потребує часу та інвестицій.
"Може виявитись, що для бюджету та виробників ці "поштові податки" виявляться і не потрібні: бюджет використає весь потенціал з відбілювання тіні, українці вирвались із бідності і перестали скуповувати копійчаний мотлох по світах, а український бізнес зріс і наповнив ринок гідною за ціною та якістю товарною пропозицією", — прогнозує можливий розвиток ситуації експерт.
