Фахівці Київського науково-дослідного інституту судових експертиз встановили, що одяг, який постачали до ЗСУ фірми бізнесмена Ігоря Гринкевича, не відповідав встановленим стандартам. Деталі проведених експертиз повідомив директор КНДІСЕ Олександр Рувін в ексклюзивному коментарі УНН.
Деталі
За його словами, у справі Гринкевича до КНДІСЕ було призначено комплексні судові експертизи матеріалів речовин та виробів, товарознавчі та економічні експертизи.
Експертами досліджувалися питання, чи відповідають товарно-матеріальні цінності відповідній документації, відповідність товарів маркуванню на ньому, також встановлювалася ринкова вартість товарів на території України та можливість їх використання за цільовим призначенням. Окрім того, на експертизу було винесено питання щодо розміру збитків. У цьому випадку це була група приблизно однакових товарів − одягу для потреб військовослужбовців. Безпосередньо для дослідження відбиралася потрібна кількість зразків, що встановлена методикою проведення відповідних видів досліджень. Загалом же йдеться про партії товарів у сотні тисяч одиниць. За кожним винесеним на розгляд експертів питанням було встановлено певні порушення чи невідповідності. Простими словами, одяг для українських військовослужбовців не відповідав вимогам заявлених якісних характеристик
Також розповів, за якими саме параметрами при таких експертизах визначається невідповідність одягу для військових встановленим стандартам.
"Наприклад, експерти перевіряють такий параметр, як усадка тканини, тобто зменшення її лінійних розмірів, тут цей показник, як і багато інших, мав дуже негативне значення. У практичній площині це означає, що після першого впливу дощу чи прання річ може стати на розмір чи кілька меншою. Інший поширений у таких видах досліджень момент − склад тканини, відсоткове співвідношення компонентів складу тканини, кількість бавовни та поліестеру. Для прикладу, маркування свідчить про 10-15% поліестеру, а фактично його 90-100%. Влітку, при високій температурі повітря, розуміємо, як чиста синтетика впливає на користувача. Окрім того, ідеться про розривне навантаження – це найбільше зусилля, яке витримує випробувальна смужка тканини до розриву. Заявляється, що цей показник у досліджуваних об’єктах повинен становити не менше 500 ньютонів, а вона рветься при 100-200, і багато подібних показників", - додав директор КНДІСЕ.
Відзначив, що за останній час кількість експертиз форми для ЗСУ суттєво зросла, в абсолютній більшості випадків їх результати є невтішними.
"Загалом можемо сказати, що кількість дослідження товарів для українських військовослужбовців з початку повномасштабного російського воєнного вторгнення значно зросла. З кожних 10 випадків 9 є невідповідними, а їх закупка завдає значних збитків для держави. Звісно, судові експертизи призначаються в тих випадках, коли правоохоронці вже попередньо мають певні сумніви, але однаково ця кількість невідповідного дуже велика. Ідеться про мільйонні збитки для України, в умовах війни − це особливо критично", - підсумував Олександр Рувін.
Контекст
Кілька місяців тому ДБР порушило кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ. Компанії львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича виграли 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на понад 1,5 млрд гривень.
29 грудня затримала Гринкевича за спробу дати хабаря у 500 тисяч доларів США одному із керівників Головного слідчого управління ДБР. Саме цю справу намагався "вирішити" Ігор Гринкевич з службовцем ДБР.
30 грудня суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.