Наявні на сьогодні заходи захисту на валютному ринку є актуальними для підтримки макроекономічної та фінансової стабільності, заявили в НБУ.
Усі обмеження, які досі зберігаються на валютному ринку, були введені до 2016 року.
"Запровадження цих заходів дало змогу відновити економічний розвиток держави. Упродовж 2016‒2018 років ВВП України стійко зростав. Споживча інфляція скоротилася з 43,3% на кінець 2015 року до 9,8% на кінець 2018 року. Міжнародні резерви за цей період суттєво зросли і утримуються на рівні понад 20 млрд дол. США", йдеться у звіті регулятора.
Попри поліпшення основних економічних показників і стабілізацію фінансової системи, певні ризики для макроекономічної стабільності зберігаються, впевнені в НБУ.
За інформацією НБУ, подовження частини заходів захисту на валютному ринку є необхідним, оскільки:
наявні геополітичні ризики, зокрема, ескалації військового конфлікту на Сході та/або в Азовському морі, нових торговельних обмежень з боку Росії тощо;
значні погашення зовнішнього боргу впродовж найближчих двох років формують суттєві потреби у фінансуванні;
через уповільнення світової економіки та протекціоністські заходи погіршуються умови міжнародної торгівлі;
обсяг міжнародних резервів є достатнім для виконання зобов’язань Уряду та Національного банку, проте залишається нижчим достатнього рівня за композитним критерієм МВФ;
економіка все ще вразлива до надмірних курсових коливань на валютному ринку;
зберігається високий рівень доларизації банківської системи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НБУ назвав пріоритети у подальших валютних послабленнях
Як вражають в НБУ, у таких умовах стабільне функціонування валютного ринку та обмеження надмірних коливань обмінного курсу гривні є необхідними для подальшого зміцнення макрофінансової стабільності. Запроваджені заходи захисту дають змогу знижувати інфляційні та девальваційні очікування, підвищувати довіру до гривні. Це сприятиме ціновій стабільності, важливій для стійких темпів довгострокового зростання економіки.
Усі запроваджені заходи захисту де-факто були введені ще до 2016 року. Після цього Національний банк не вводив нових заходів захисту на валютному ринку, а виключно пом’якшував чи скасовував введені під час економічної кризи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Купівлю валюти через мобільні додатки дозволили у режимі 24/7
Як відомо, лише з початку цього року запроваджено близько 30 валютних послаблень, зокрема:
збільшення граничного строку розрахунків за експортно-імпортними контрактами вдвічі до 365 днів і одночасне скасування санкцій у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення цих строків;
скасування попереднього резервування гривні для купівлі валюти бізнесом (Т+1);
підвищення ліміту на репатріацію дивідендів з 7 млн дол. США до 12 млн євро;
зниження нормативу обов’язкового продажу валютних надходжень з 50% до 30%;
дозвіл на вільне використання рахунків юросіб-резидентів за кордоном;
скасування процедури реєстрації зовнішніх запозичень;
заміна тотального валютного контролю ризик-орієнтованим наглядом, побудованим за принципом "більше ризиків – більше уваги, менше ризиків – менше уваги";
заміна індивідуальних валютних ліцензій зручною системою е-лімітів, яка не вимагає отримання дозволів Національного банку.
"Курс на подальшу лібералізацію валютного ринку є безальтернативним. Наша кінцева мета – вільний рух капіталу без будь-яких валютних обмежень. Водночас діючі заходи захисту забезпечать послідовність процесу валютної лібералізації, яка є зобов’язанням України в межах програми МВФ", заявили в НБУ.
Національний банк послаблюватиме та скасовуватиме заходи захисту поступово і в міру поліпшення макроекономічної ситуації з урахуванням оцінки ефектів від вже знятих обмежень на валютному ринку. Це убезпечить від негативних явищ в реальному секторі економіки та на фінансовому ринку і сприятиме економічному зростанню, підсумували у Нацбанку.
Нагадаємо, з 7 лютого в Україні запрацювала нова система валютного нагляду.