Цитата
“Діти до закінчення пубертатного періоду не можуть опиратися на себе. Їх емоційний стан, почуття безпеки, впевненість в майбутньому залежать від значущого дорослого. Частіше за все, цю функцію виконують батьки. Тому від поведінки батьків, їх емоційних реакцій, контакту з дітьми залежить емоційний стан дитини”, - розповіла психолог.
Деталі
Дитині необхідно пояснювати, що відбувається, на тому рівні, на якому вона здатна це зрозуміти. Психолог зазначає, що зазвичай, до семирічного віку дітям можна видавати інформацію дуже стисло та без страшних подробиць. Однак важливо пояснити те, що відбувається зараз, та те, що родина планує робити в найближчий час.
“Це може бути план на день, або декілька годин. Але дитина повинна розуміти, що є визначеність та майбутнє, на які можна спиратись. Якщо батьки панікують на очах у дитини, треба принаймні проговорити своє хвилювання, що вам також страшно, і ви не знаєте, що з цим робити. Але вам треба трошки часу, щоб заспокоїтись та вирішити, як діяти далі. Дайте дитині відчуття, що ви про неї подбаєте, на вас можна розраховувати”, - наголосила спеціаліст.
Зазвичай діти зберігають спокій та дитячу безпосередність навіть в найнебезпечніші хвилини, якщо батьки виглядають спокійними. Це означає, що вони (батьки) поруч, та на них можна покластися. В той же час, поведінка дитини може бути різною. Наприклад, іноді вона готова до складних розмов, та сама ставить питання. А іноді поводить себе так, ніби їй це не цікаво. Психолог зазначає, що обидві реакції є звичайними та природними.
“Якщо в дитини є потреба, ви можете говорити з нею про обставини. Спитайте, що її найбільше хвилює, що допомогло б їй почувати себе спокійніше та впевненіше. Якщо дитина не готова до розмови, не треба її схиляти та примушувати”, - наголошує спецыалыст.
У випадку, якщо дитина все ж таки ставить питання про те, що відбувається - батькам необхідно бути готовими відповісти. Однак, якщо відповідей немає, або дорослий не готовий розповісти правду - про це треба також говорити відверто. Це важливо зробити без агресії та відмовок. Оскільки така поведінка лише підвищить тривожний стан дитини. Також наголошується, що діти можуть видавати неадекватну та незвичайну реакцію на події. Якщо це відбувається впродовж декількох днів, батьки можуть допомогти дитині своєю увагою, поясненнями, контактом, фізичними обіймами та залученням дитини до конкретних дій. Але якщо така поведінка продовжується більше тижня, має сенс знайти змогу звернутися за допомогою до психолога або кризового центру.
“Ви можете періодично запитувати дитину про її настрій, її почуття, відношення до нової реальності. Будьте емпатичними та терпимими до емоційних реакцій дитини, підтримуйте її, повертайте відчуття, що так було не завжди, і так буде не завжди. Це тільки складний період, який родині треба пережити разом. Скажіть: я розумію як тобі зараз важко, але ти не завжди так почувався, я з тобою, і разом ми обов’язково подолаємо труднощі”, - додає спеціаліст.
Варто допомагати дитині висловити свої почуття, оскільки це зніме напругу та нейтралізує негативні емоції. Тут будуть корисні не тільки словесне вираження почуттів, а й малюнки, ліплення, ігри з ляльками, тощо.
“Пам’ятайте, дитяча психіка дуже гнучка. Діти мають неймовірну здатність підлаштовуватися під обставини та адаптуватися. І саме від нас залежить, як вони адаптуються і що залишиться в пам’яті після обставин війни”, - резюмувала психолог.
Нагадаємо
У ніч на 24 лютого 2022 року збройні сили російської федерації вторглися на територію України, почавши бомбити цивільну інфраструктуру та вбивати мирне населення в усіх регіонах. В той же день Президент України Володимир Зеленський ввів воєнний стан на території держави, який 15 березня продовжили ще на 30 діб. Оборона триває.