Так, у звіті зазначається, що уряди України, Молдови та Сербії вживають деякі заходи для скорочення та видалення відходів, непридатних пестицидів і знезараження земель від стійких органічних забруднювачів. Проте “національні нормативні акти у цій сфері — неповні й неузгоджені з міжнародним законодавством і стандартами, зокрема Європейського Союзу, курс на інтеграцію до якого взяли три держави”, зазначають в РП.
“Аудитори дійшли висновку, що дії органів влади, які відповідають за поводження з відходами в Україні, Молдові й Сербії, недостатньо ефективні та узгоджені. Як наслідок, державний контроль теж недостатньо ефективний. Тому існують високі ризики недотримання фізичними та юридичними особами вимог законодавства у сфері поводження з відходами”, — повідомляють в пресслужбі.
Окрім того, зазначається, що в країнах-учасницях аудиту недостатньо розвинутих потужностей для переробки, обробки та видалення небезпечних, промислових та інших відходів, що не сприяє створенню інтегрованої системи управління. Як наслідок, виникають ризики для навколишнього середовища та здоров’я людей, в тому числі виникнення екологічних і техногенних катастроф.
Зокрема, нагадали в Рахунковій палаті, національний аудит, проведений у попередні роки, засвідчив, що в Україні понад 90% побутових відходів спрямовувалося на захоронення на сміттєзвалищах і полігонах. На заготівельні пункти вторинної сировини та сміттєпереробні підприємства потрапляло 3%, спалювалося — 2,6%.
За підсумками міжнародного аудиту трьох країн урядам рекомендують посилювати правові й економічні стимули для зменшення обсягів відходів і їх максимальної переробки, а також посилювати державний екологічний контроль.
Окрім того вказано, що необхідно покращити обізнаність громадян та суб’єктів господарювання із законодавством у цій сфері, а також посилити адміністративну та кримінальну відповідальність за його недотримання.
Аудитори рекомендують впровадити систему розширеної відповідальності виробника, головним має бути принцип “забруднювач платить”.
“Серед рекомендацій — введення заборони на використання одноразового пластикового посуду та обмеження використання поліетиленового пакування. Аудитори вказують на необхідність запровадити систему збору та повернення відходів упаковки, визначити порядок фінансування відповідних заходів, визначити перелік зобов’язань виробників, вимоги до маркування упаковки та використання еко-упаковки”, — зазначили в пресслужбі.
Як повідомляв УНН, напередодні президент Угорщини Янош Адер звернувся з листом до Президента України Володимира Зеленського, в якому повідомив про велику кількість відходів, які надходять в річку Тиса.