У документі сказано, що в законодавстві України не визначено поняття "націоналізація" і "повернення у власність народу України". "Відсутнє правове регулювання цих процесів, що унеможливлює їх оцінку і порівняння", - пише Мін'юст.
Одночасно, підтверджуючи, що відповідно до ст. 41 Конституції України: "Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на основі попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження цих об'єктів з наступним повним відшкодуванням можливо тільки в умовах воєнного або надзвичайного стану".
У Мін'юсті заявили, що правовою підставою примусового відчуження з міркувань суспільної необхідності крім Конституції є "очевидно, закони, які мають розкрити зміст даних понять і встановити порядок, підстави та умови попереднього і повного відшкодування вартості відчужених об'єктів".
Як повідомляє Міністерство юстиції України, там не мають інформації, щодо того, чи є "Мотор Січ" стратегічним підприємством, і це питання не перебуває в компетенції цього органу влади. Під тим же приводом було проігнороване питання про правові підстави, на яких українська влада називає підприємство стратегічно важливим і про розмір оборонного замовлення, виконаного ним в останні 5 років. А також питання про те, чи можна розробити повноцінний закон, який регулює питання націоналізації за 2-3 тижні, як це обіцяв 12 березня цього року заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко.
У Міністерстві юстиції вважають, що вжили всіх необхідних заходів доарбітражного врегулювання інвестиційного спору з китайськими акціонерами "Мотор Січ". Таку заяву зроблено виходячи з того, що там зібрали інформацію про обставини можливих порушень з боку державних органів і їх пропозиції щодо врегулювання, і навіть провели одне засідання Міжвідомчої робочої групи, куди за бажанням китайської сторони залучили представників інших держорганів. Отриманий від Міністерства юстиції документ також містить інформацію про те, що Мін'юст уповноважений з власної ініціативи брати участь в розгляді позову китайських інвесторів у Верховному суді України, в якому вони оскаржують введені українською владою санкції і визначили в якості співвідповідачів РНБО і СБУ.
Що стосується безпосередньо міжнародного арбітражу, то в своїй відповіді Мін'юст підтвердив, що з моменту отримання повідомлення про інвестиційний спір від китайських інвесторів "Мотор Січі" Україна стала відповідачем за позовом в міжнародному арбітражі. Однак сформованої юридичної позиції у нашої країни немає, оскільки зайнятися її формулюванням в міністерстві планують "тільки після отримання повної позовної заяви".
У Мін'юсті також відмовилися моделювати сценарій юридичних дій України в разі, якщо проти українських політиків і чиновників Китай введе персональні санкції.
"Питання щодо прийняття політичних рішень виходять за межі компетенції Міністерства", - сказано в документі.
Зараз в Мін'юсті займаються тендерної закупівлею послуг юридичних радників. Озвучена в ProZorro вартість цих послуг в розмірі близько 1 млн дол. базується на розрахунках потенційних підрядників і обмежується розміром асигнувань за відповідною бюджетною програмою.
Щодо персональної відповідальності чиновників за кейс "Мотор Січі" УНН дізнався, що за супровід нашої країни в міжнародному арбітражі з китайцями відповідає Департамент міжнародних суперечок Міністерства юстиції України.
Як відомо, повідомлення про інвестиційний спір було направлено китайськими інвесторами "Мотор Січі" в Міністерство юстиції України на початку жовтня 2020 р. В цьому документі китайці назвали дії української влади експропріацією інвестицій. Початковий розмір позовних вимог становив 3,5 млрд дол. В даний час він збільшився до 3,6 млрд дол.
11 березня РНБО України ввела санкції щодо юридичних та фізичних осіб з числа китайських акціонерів "Мотор Січ", це рішення було затверджено указом Президента України. Після цього МЗС КНР направило українському уряду ноту протесту, в якій зажадало забезпечити належний захист китайських інвесторів.