“Рейдерські атаки залишаються справжнім викликом для українського бізнесу. Типовими помилками потенційних жертв "мисливців“ за чужим майном є:
- недосконалість установчих документів (Статуту);
- відсутність моніторингу за змінами в державних реєстрах;
- відсутність упорядкованого документообігу підприємства;
- несвоєчасне звернення до органів державної влади та судів”, — пишуть в Мін’юсті.
Як зазначили в міністерстві, рейдерське захоплення зазвичай відбувається через незаконні зміни в корпоративній структурі підприємства — затверджується статут у новій редакції та вносяться зміни до ЄДРПОУ.
“Мінімізувати ризики, пов’язані з рейдерськими діями, можна, розставивши юридичні "пастки“, які значно знизять ризики внесення незаконних змін у державні реєстри. Для представників бізнесу — це, насамперед, належне оформлення установчих документів, зокрема статутів, в яких варто передбачити антирейдерські запобіжники”, — пишуть в міністерстві.
У Мін’юсті також навели кілька прикладів таких запобіжників, зокрема:
- обов’язковість нотаріального посвідчення договору про відчуження майнових прав або частки в статутному капіталі (для всіх юридичних осіб, крім ТОВ);
- за можливості встановити умову про те, що окремі рішення загальних зборів, скажімо, щодо зміни керівника підприємства, мають підписуватися всіма присутніми учасниками (засновниками), а не тільки головою і секретарем, чи головуючим на зборах;
- визначити, що підписувати статут у новій редакції має не уповноважена особа, а учасники (засновники) товариства, які голосували за затвердження цього документу;
- прописати, що голова загальних зборів має обиратися із числа учасників (засновників) товариства.
“Такі антирейдерські запобіжники дозволять завжди бути в курсі можливих атак на бізнес і своєчасно їх ліквідувати на стадії зародження”, — йдеться в повідомленні міністерства.
Як повідомляв УНН, раніше Офіс протидії рейдерству створив онлайн-сервіс для подачі скарг на рішення, дії та бездіяльність державних реєстраторів.