“Мінфін, як розробник цього законопроекту, розуміє всі переваги, які надає запровадження податку на виведений капітал, водночас є також і ризики. У перші роки треба буде шукати фінансові компенсатори, для того щоб компенсувати втрати бюджету від введення на першому етапі цієї моделі оподаткування. Просто кажучи, треба буде скорочувати державні видатки”, — сказав Данилюк.
За його словами, ініціація даного законопроекту має супроводжуватись відповідними компенсаторами. Ініціювати зараз закон без компенсаторів — безвідповідально.
Як уточнив міністр фінансів, процес запровадження податку на виведений капітал відбуватиметься за такою схемою.
“Зараз Мінфін розпочав роботу над розробкою оновленої трирічної бюджетної декларації. В неї буде закладено запровадження моделі оподаткування на виведений капітал. Але також опрацюємо з нашими колегами і відповідне скорочення державних видатків. Потім ми проведемо відповідні консультації з МВФ. Коли все буде узгоджено, ми винесемо це питання на уряд. Після цього пакет: бюджетна резолюція і закон про податки на виведений капітал подадуть до парламенту”, — розповів Данилюк.
Як уточнив очільник Мінфіну, запровадження системи оподаткування на виведений капітал планується з наступного року. Законопроект про податок на виведений капітал та бюджетна резолюція мають бути прийняті парламентом в червні місяці.
Нагадаємо, законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал потребує додаткового обговорення та пошуку аргументів для міжнародних партнерів.