- Тож, як прокоментуєте рішення суддів? Чи вбачаєте відповідальність Мін'юсту в цьому програші (скаргу подавав держвиконавець - ред.) і де Україні брати ці 7 млрд?
- Чому Мін'юст програв – не знаю, це залежить від рішення суду, суд приймає рішення. Воно не опубліковане ще.
Де брати 7 млрд – питання не зовсім до мене. І третє: нічого не змінилося. Немає рішення суду про стягнення 7 млрд. Як у 2017 році так і у 2020 році – нічого не змінилося. Як і тоді є рішення суду, що Приватбанк має обслуговувати депозити, от вони і будуть обслуговувати, і вони це зобов’язані робити вже протягом трьох років. Нічого не змінилося – це формальний привід, щоб посперечатися.
Насправді, ухвала вона під собою розуміє, напевно, що Суркіси можуть забрати ці гроші, але, знову ж таки, це не предмет судового розгляду. Це гарний комунікаційний привід, але сутність, з юридичної точки зору, ця ухвала нічого не змінила. За три роки статус справи залишився таким, яким він є.
- У своєму попередньому дописі на Facebook ви, навпаки, писали, що оскарження важливе і що це ваша відповідальність. А тепер кажете нічого не змінилося? Тобто, немає вашої (Мін'юсту) відповідальності?
- Я казав, що ми несемо відповідальність за документи, які ми готуємо. От наприклад, нас критикували у Facebook певні користувачі, що нам не треба було подавати апеляційну скаргу. Це нонсенс. Якби не подали – рішення суду уже б давно набрало чинності.
Є стягувач, є боржник, ми не захисники ПриватБанку. Якщо ПриватБанк програє в суді – це відповідальність юристів ПриватБанку.
- Але Приват якраз обурювався через те, що Мін'юст почав діяти у цій справі самостійно, банк не попередили, до участі у засіданнях на початку не допускали. І загалом, якщо коротко, то у коментарях юристів банку чується позиція, що своїми кроками ваше відомство ніби допомогло Суркісам.
- Не думаю, що це дійсно позиція ПриватБанку. Але залюбки можемо організувати спільну зустріч і розмову, щоб поговорити, хто нашкодив, де, кому і як.
Ще раз кажу, наша позиція така: ви можете самі взяти ухвалу суду, яка оскаржувалася від 20 лютого і порівняти її з ухвалою суду від 2017 року, вони практично ідентичні за змістом. Тому ухвала від 2020 року нічого по суті справи не змінила.
Ми держорган і, в принципі, не повинні втручатися у цю історію. Є спір двох господарюючих суб’єктів: офшорні компанії, які приписують Суркісам, і ПриватБанк. Вони між собою судяться. Ми маємо виконувати судове рішення. Буде це судове рішення про стягнення 7, чи 120 млрд – наше завдання: виконати судове рішення. Тому перекидування якихось аспектів… Ми не захисники ПриватБанку, які пограли чи виграли. Ми – державний орган, який виконує судове рішення.
Як писав УНН, суддя Печерського райсуду Києва Підпалий 25 лютого 2020 року, вирішуючи питання про роз'яснення постанови (від 2017 року) про забезпечення позову компаній CAMERIN INVESTMENTS LLP, SUNNEX INVESTMENTS LLP, TAMPLEMON INVESTMENTS LLP, BERLINI COMMERCIAL LLP, LUMIL INVESTMENTS LLP, SOFINAM INVESTMENTS LLP (офшори Суркісів), фактично ухвалив рішення, яким зобов'язав ПриватБанк виплачувати цим компаніям кошти обсягом 259 млн дол. (близько 7 млрд грн).
Суддя розглядав питання за заявою державного виконавця Мін'юсту. Далі, держвиконавець подав апеляцію на це рішення у КАС. Зроблено це було практично таємно, тому як ПриватБанк не був залучений до процесу і буквально вимагав допустити його юристів до засідань.
На цьому тлі між ПриватБанком і міністром юстиції Денисом Малюською спалахнув публічний конфлікт.
Фінустанова пояснювала, що в змозі самостійно вимагати роз'яснення постанови Підпалого від 2017 року і аргументувати свою позицію в судах. А ось "самоуправство" Мін'юсту загрожує програшем.
Малюська, у свою чергу, заявив, що не "слухатиме порад і вказівок юристів ПриватБанку", адже його відомство "всі рішення ухвалює самостійно" і діє в інтересах держави.