“У 2017 році компанії, що мають ліцензію Мінсоцполітики на посередництво у працевлаштуванні за кордоном, влаштували на роботу 83,8 тис. українських громадян (у 2016 − 79,2 тис., у 2015 — 76,9 тис.). Найбільшими потоки трудових міграцій були на Кіпр (17,8 тис. осіб), Польщу (12,4 тис. осіб), Німеччину (9,2 тис. осіб), Велику Британію (8,1 тис. осіб), Грецію (6,3 тис. осіб), Панаму (2,8 тис. осіб), США (2,6 тис. осіб), Нідерланди (2,6 тис. осіб)”, — повідомили у Мінсоцполітики.
Зазначається, що серед працевлаштованих за кордоном громадян у 2017 році, третина раніше працювали на транспорті, 10% ‒ у переробній промисловості та 10% ‒ на будівництві.
При цьому, за даними Держстату кількість трудових мігрантів у віці 15 —70 років становила 1,3 млн осіб (4,5% населення відповідного віку), що на 10,3% більше, ніж за минулий період обстеження (у 2010 —2012 роках).
“Серед трудових мігрантів переважали чоловіки (70%) та особи, які мали професійно-технічну та повну загальну середню освіту (64%). Проте останнім часом спостерігається зростання кількості осіб з повною вищою та базовою або неповною вищою освітою (на 17% та 25% відповідно порівняно з минулим опитуванням)”, — додали у Мінсоцполітики.
У міністерстві наголосили, що у урахуванням такої ситуації на ринку праці, державна політика спрямована, насамперед, на задоволення потреб вітчизняної економіки в кваліфікованих кадрах.
“Пріоритетними напрямами є розширення масштабів навчання і перепідготовки кадрів, розвиток навичок працівників відповідно до потреб роботодавців, впровадження системи навчання впродовж життя, стимулювання внутрішньої міграції, трудової інклюзії великих груп населення, що не залучені до ринку праці, але не мають статусу безробітних”, — пояснили у відомстві.
Нагадаємо, у Раді НБУ назвали вигоди трудової міграції українців.