Результати комплексних документальних перевірок Державної податкової служби мають бути одним із ключових доказів під час розслідування кримінальних проваджень щодо авіакомпаній, яких Бюро економічної безпеки підозрює в несплаті податків через операції з міжнародного лізингу повітряних суден. Ігнорування висновків ДПС без появи нових доказів або нових обставин може ставити під сумнів обґрунтованість кримінального переслідування. Про це в ексклюзивному коментарі УНН заявив адвокат юридичної компанії "Приходько і партнери" Ігор Куликов, який спеціалізується на кримінальному праві.
Кримінальні справи проти українських авіакомпаній
Бюро економічної безпеки відкрило низку кримінальних проваджень проти авіакомпаній. Слідчі вважають, що щонайменше 5 авіакомпаній, зокрема МАУ, "Авіакомпанія Константа", "Урга", Н3Operations та "Скайлайн" мали сплатити в український бюджет додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу літаків і вертольотів. Для цього лізингові платежі в БЕБ прирівнюють до роялті, а повітряні судна трактують не як транспортні засоби, а як "обладнання".
Такий підхід слідчі почали застосовувати після 2024 року, коли попередня команда Державної податкової служби опублікувала статтю, у якій запропонувала оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів України як роялті. Податківці зазначають, що з 2017 по 2023 роки компанії виплатили на користь нерезидентів 13,1 млн грн доходів у вигляді лізингу і при цьому не сплатили 15% роялті в Україні.
БЕБ тоді отримало аналітичні висновки представників ДПС по п'яти авіакомпаніях, які, за словами представників авіагалузі, стали підставою для відкриття кримінальних проваджень. Під час розслідування слідчі ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Ратифіковані Верховною Радою договори з іноземними державами мають пріоритет над національним законодавством. Саме ці конвенції визначають, у якій державі та за якою ставкою може оподатковуватися відповідний дохід нерезидента. Тому автоматичне донарахування 15% в Україні без урахування положень конкретної конвенції є щонайменше спірним, наголошують експерти.
Варто зауважити, що українське податкове законодавство в частині оподаткування лізингу не змінювалося десятиліттями. До того ж, за даними ДПС, авіакомпанії пройшли податкові перевірки, і лише за результатами однієї з них було встановлено порушення під час оподаткування лізингу. Решта податкових перевірок таких порушень не виявила.
"За результатами одної перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки", – зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Проте відсутність порушень не завадила БЕБ відкрити кримінальні провадження відразу щодо щонайменше п'яти авіакомпаній. Перевізників намагаються змусити сплатити додаткових 15% роялті за останніх 7 років, тобто заднім числом.
Податкові перевірки – важливий доказ
"Результати комплексних документальних перевірок ДПС є надзвичайно важливим доказом, який орган досудового розслідування зобов'язаний оцінити… Ігнорування таких висновків без появи нових доказів або нових обставин може ставити під сумнів обґрунтованість кримінального переслідування", – підкреслив експерт із кримінального права Ігор Куликов.
За словами юриста, необхідно чітко розмежовувати податкові правовідносини та кримінальне провадження. Формально БЕБ не пов'язане висновками податкових перевірок настільки, щоб вони автоматично унеможливлювали відкриття кримінального провадження. Водночас результати документальних перевірок є доказом, який слідчі зобов'язані належним чином оцінити, пояснив він.
Адвокат звернув увагу: якщо протягом багатьох років податкова служба перевіряла авіаперевізників, досліджувала питання оподаткування міжнародного лізингу повітряних суден і не виявляла порушень, це свідчить про те, що компанії діяли відповідно до офіційної адміністративної практики застосування податкового законодавства.
Він також підкреслив, що саме по собі інше тлумачення положень міжнародних договорів чи норм Податкового кодексу не означає автоматичної наявності складу злочину в діях авіаперевізників.
"Якщо йдеться про питання кваліфікації лізингових платежів як роялті або як плати за використання транспортного засобу, то насамперед виникає податковий спір щодо правильності застосування норм права, а не очевидний факт умисного ухилення від сплати податків", – зазначив юрист.
Правова визначеність як складова верховенства права
Окремо Ігор Куликов звернув увагу на принцип правової визначеності, який є важливою частиною верховенства права. Якщо законодавство роками не змінювалося, а контролюючий орган під час перевірок не висував претензій до моделі оподаткування, то зміна підходу держави "заднім числом" повинна бути належно обґрунтована.
За словами юриста, це стосується і застосування міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Саме їх тлумачення визначає, чи можуть платежі за операційний лізинг повітряних суден вважатися роялті. Якщо ж положення конвенцій та висновки експертів свідчать про протилежне, то, на його думку, йдеться щонайменше про складний правовий спір, а не про очевидний злочин.
Доведення наявності складу злочину – головне завдання БЕБ
Крім того, Куликов наголосив, що для притягнення посадових осіб до кримінальної відповідальності недостатньо лише іншого бачення порядку оподаткування.
"Необхідно довести всі елементи складу злочину, зокрема наявність прямого умислу, усвідомлення протиправності своїх дій та бажання ухилитися від виконання податкового обов'язку. Якщо підприємства діяли відкрито, відображали всі операції у бухгалтерському та податковому обліку, проходили перевірки ДПС без зауважень і застосовували підхід, який тривалий час не заперечувався державою, то доведення такого умислу виглядатиме значно складнішим", – зазначив юрист.
Підсумовуючи, адвокат наголосив, що відсутність претензій з боку ДПС не позбавляє БЕБ права розпочинати кримінальні провадження, однак такі висновки є вагомим доказом на користь платника податків і мають бути враховані під час оцінки законності кримінального переслідування.
"Якщо кримінальні провадження ґрунтуються виключно на новому тлумаченні тих самих норм права, які протягом багатьох років застосовувалися однаково і не змінювалися законодавцем, то виникають обґрунтовані питання щодо дотримання принципів правової визначеності, законності та недопустимості криміналізації звичайного податкового спору", – резюмував Куликов.