"Будемо жити як в пеклі": як зміна клімату змінить світ та Україну

КИЇВ. 21 липня. УНН. У світі продовжує зростати кількість небезпечних кліматичних змін. Рекордна спека в Канаді забрала життя за попередніми оцінками понад 700 осіб. Країни Західної Європи і сильно постраждала Німеччина намагаються зрозуміти, як їм подолати наслідки сильних повеней, які забрали життя майже 200 осіб декілька днів тому. Тим часом в Північній Америці сильна спека спровокувала руйнівні лісові пожежі. Також більше місяця не припиняються лісові пожежі в Сибіру. Всі перераховані вище біди сталися за останній місяць. Вчені попереджають: погодні зміни, викликані змінами клімату, можуть вже в найближчі десятиліття перетворити значну частину територій у непридатні для життя. УНН дізнався, як нова кліматична реальність змінює світ, і до чого варто приготуватися Україні?

Мільйони жертв глобального потепління

Згідно з даними європейської програми Copernicus, яка відстежує довгострокові зміни клімату, на території Північної Америки червень цього року став найспекотнішим за всю історію кліматичних спостережень. За останні 60 років температура повітря на поверхні нашої планети піднялася приблизно на 1,2 градуса. Всесвітня метеорологічна організація прогнозує 90% вірогідність того, що світ встановить ще один рекорд — найспекотніший рік — до кінця 2025 року, а також те, що Атлантичний океан продовжить породжувати більше потенційно небезпечних ураганів, ніж це було раніше.

Останні дослідження вчених, опублікованих в журналі Ocean Science, говорять про те, що до кінця століття рівень світового океану підніметься на півметра. Це станеться в разі підвищення температури всього на 0,5 градуса. Під час дослідження враховували дані останніх 150 років. Спостереження показують, що ще більш імовірним на сьогодні є прогноз про підняття рівня води більше ніж на метр — при збільшенні температури на два градуси. Це призведе до затоплення прибережних міст.

Глобальне потепління вже змінює наш світ, і його наслідки будуть ставати тільки серйозніше і страшніше. Потопи, пожежі, голод і війни — це частина того, що чекає людство. Згідно з дослідженнями, австрійських вчених аномальна спека є причиною більш 5 млн додаткових смертей на рік, це, не враховуючи наслідки інших стихійних лих. Ще більше людей спека вбиває опосередковано: посуха в бідних аграрних країнах заважає зібрати хороший урожай, що призводить до браку продовольства, зростання цін і в цілому загострює боротьбу за ресурси.

Як врятувати планету?

На питання: як вирішити проблему? Вчені відповідають одностайно — це зменшення обсягів викидів парникових газів — вуглецю, метану і окису азоту. Як писав УНН, в червні лідери країн Великої сімки на саміті у Британії визначили шість пріоритетів, які лягли в основу їхніх спільних глобальних дій, щоб забезпечити процвітання планети. Серед них екологічні питання: захистити планету, підтримуючи зелену революцію, яка скоротити викиди, і обмежити підвищення глобальної температури до 1,5 градуса.

Україна в цьому питанні “за одне” з іншими країнами. Рамкова конвенція ООН про зміну клімату 1992 року, Кіотський протокол 1997 року і Паризька хартія по клімату 2015 року — в реалізації всіх цих стратегічних документів Україна бере безпосередню участь. Зокрема, Паризька хартія ставить перед людством велику мету — утримати потепління на рівні значно нижче за 2 градуси.

“В 2019 року в порівнянні з позаминулим роком Україна скоротила викиди парникових газів з 203 до 196 млн тонн. Для порівняння: в 1990 році цей показник становив 783 мільйона тонн. Так, сьогодні 65% викидів парникових газів в Україні відтворює енергетика, 17% — промисловість, 14% — сільське господарство, 4% — відходи”, — розповідає Андрій Мальований, голова Державної екологічної інспекції України.

Однак цього недостатньо. Міністр захисту навколишнього середовища і природних ресурсів Роман Абрамовський зізнається, що за підрахунками міністерства, викиди промисловості до 2030 року виростуть на 16% від рівня 2019 року. Тобто не зменшаться, навпаки — збільшаться.

Як змінюється клімат в Україні?

Цей тиждень почався з дощів по всій країні. У понеділок, 19 липня в Києві за півгодини зі зливою вилилося 18 мм опадів, що становить майже тижневу норму. Сергій Степаненко, доктор фізико-математичних наук, ректор Одеського державного екологічного університету пояснює, що це вже можна вважати новою нормою літніх опадів в Україні.

“За годину або два випала тижнева норма опадів. Я можу навести приклади, коли за дві-три години випадає місячна норма опадів. Це ті нові реалії, з якими ми стикаємося в ході поточної зміни клімату, і до цього потрібно не тільки звикати, до цього потрібно адаптуватися. Адаптувати міське господарство, галузі економіки, так і кожній людині потрібно адаптуватися до цього”, — говорить він.

Подальші зміни температурного режиму можуть призвести до того, що дві третини території України стануть зоною ризикованого землеробства. Міністр аграрної політики і продовольства України Роман Лещенко, сказав, що сільське господарство дуже вразливе до кліматичних змін, і вже сьогодні в Україні кліматичні зони землеробства зсуваються на північ “на сотні кілометрів”.

“Ми бачимо, що температурний режим зріс більш ніж на 1 градус за 10 років. І це дуже серйозно впливає на зону землеробства. Якщо говорити об’єктивно, з такою динамікою, як сьогодні, ми можемо прийти до ситуації, коли дві третини території України стануть зоною ризикованого землеробства”, — сказав Лещенко.

На думку міністра, глобальна зміна клімату несе дуже великі загрози для сільського господарства — перш за все, зниження продуктивності виробництва, втрати стійкості екосистем, погіршення якості життя людей.

“Зелений курс”, який декларують українські чиновники, на практиці стикається з відсутністю фінансування і політизованністю деяких секторів економіки, наприклад — зеленої енергетики.

“У нас є багато стратегій і планів, але якщо бути чесним — завжди в нашій країні краса і елегантність наших стратегій компенсується повною необов’язковістю їх виконання. Тому стратегії є, вони публікуються, але забувається головне питання: а за чий рахунок банкет? Яким чином будуть фінансуватися дані стратегії, хто повинен інвестувати, часто передбачається, між рядків автори намагаються написати — бізнес, інвестори. На практиці, так не виходить. Так, робота ведеться, але ми як експерти вважаємо, що потрібно працювати над реалістичністю шляхів досягнення тих цілей”, — пояснює Владислав Антипов, гендиректор Центру екології і розвитку нових технологій.

Великі міста, великі виклики

Дослідник управління міської навколишнім середовищем Шаоцін Чен з Університету Сунь Ятсена в Гуанчжоу, каже, що зараз понад 50% світового населення проживає в містах, на які припадає понад 70% викидів парникових газів.

“Поточні методи інвентаризації, використовувані містами, розрізняються по всьому світу, що ускладнює оцінку, і порівняння прогресу в скороченні викидів в часі і просторі”, — каже дослідник.

Сучасне місто, особливо мегаполіси, стають пасткою під час спеки. Якщо говорити про те, що може реалізувати місцева влада і мери міст, щоб зробити, життя жителів міста комфортніше і безпечніше, експерти рекомендують розділяти цілі на короткострокові і глобальні.

До глобальних належать великі проекти, на які потрібно багато часу і велике фінансування. Наприклад, в Україні енергетика, транспорт, ЖХГ — галузі з найбільшим обсягом викидів СО2. Всього три галузі сумарно займають 71% в загальному обсязі викидів.

“Що може робити муніципальна влада вже зараз — стимулювати електромобілі. Прибрати маршрутки, перевести громадський транспорт — на електробуси. Оптимізувати комунальні господарства. Теплокомуненерго, це скажена неефективність — для того, щоб доставити декілька літрів гарячої води в квартиру, спалюють величезну кількість вугілля і тд. Якщо все це справа оптимізувати, викидів буде набагато менше. Це ті сфери, куди б мери міст могли б звернути свою увагу”, — говорить Владислав Антипов.

У світі, в містах, де спека зашкалює, влада відкриває центри охолодження, перевіряючи стан вразливих людей і роздаючи воду в пляшках. В Україні тільки в великих містах використовують охолоджуючі рамки-розпилювачі. Однак їх кількість занадто маленька, наприклад, в Києві в літній період в міських парках їх всього 20 штук на все місто. Також в проекти міст, екологи рекомендують додавати побільше зелених зон: парки, сквери, фонтани.

Друга проблема великих міст, зокрема Києва — після рясних злив, вулиці міста перетворюються в річки, затоплює метро, підземні переходи, підвали. На питання, а що з цим робити, експерти не можуть обійтися без іронії і гумору.

“Є новітня технологія, ноу-хау, яку використовують Ілон Маск, Джефф Безос — просто почистити каналізації. В Україні вона не випробувана, не використовується, тому що це божевільні інновації. Але може колись мери міст Кличко, Філатов, Садовий, застосують цю технологію”, — жартує Антипов.

Однак представники місцевої влади скаржаться, що не все так просто. За словами гендиректора “Київавтодору” Олександра Густелева, стоки в Києві не реконструювали близько 60 років, і зробити це за кілька років не вийде, адже в місті 800 кілометрів зливостоків. Зливові каналізаційні колодязі, яких у Києві близько 30 тисяч, постійно засмічуються, зокрема піском, яким щозими посипають вулиці столиці.

Крім того, каналізація повинна бути правильно спроектована і розрахована. А в Києві, за словами директора Інституту міста Олександра Сергієнка, дуже складно прокладати каналізацію через складний рельєф. Зокрема саме через непростий схил в каналізації постійно затоплює район станції метро “Лівобережна”. Чому це залишається проблемою для Києва, бюджет якого можна порівняти з деякими європейськими містами, питання скоріше риторичне.

“Насправді, якщо говорити серйозно, потрібно розуміти, що зміни клімату це глобальна історія. Вона не обмежується містом. Якщо в Індії або Китаї будуть багато викидати парникових газів, то проблеми будуть у Нідерландів, Ісландії, Канади. Тому брати окремо міста не зовсім правильно. Це вже наслідки, а не причина”, — резюмує гендиректор Центру екології і розвитку нових технологій.