Вчені виявили бактерії віком 5 000 років - найстаріший з коли-небудь бачених штамів чуми

Деталі

Згідно з новими даними, чоловік, який помер більше 5 000 років тому в Латвії, був інфікований найбільш раннім з відомих штамів хвороби.

"На даний момент це найстаріша ідентифікована жертва чуми, яка у нас є", - сказав доктор Бен Краузе-Кіор з Кільського університету в Німеччині про останки віком 5 300 років.

Цей чоловік був похований разом з трьома іншими в неолітичному похованні в Латвії на березі річки Салац, що впадає в Балтійське море.

Дослідники секвенували ДНК кісток і зубів всіх чотирьох чоловік і перевірили їх на наявність бактерій і вірусів.

Вони були здивовані, виявивши, що один мисливець-збирач - чоловік років двадцяти - був заражений древнім штамом чуми, викликаним бактерією Yersinia pestis.

"Швидше за все, його вкусив гризун, він заразився первинної інфекцією Yersinia pestis і помер через кілька днів - може бути, через тиждень - від септичного шоку", - сказав доктор Краузе-Кіор.

Чума охопила Європу в 1300-х роках, знищивши майже половину населення.

Пізніші хвилі продовжували наносити регулярні удари протягом кількох століть, несучи мільйони смертей.

Що таке бубонна чума?

Дослідники припускають, що древній штам з'явився близько 7 000 років тому, коли в Центральній Європі тільки зароджувалося сільське господарство. Вчені вважають, що бактерія могла спорадично переходити від тварин до людей, не викликаючи великих спалахів.

Згодом вона (чума) адаптувався до зараження людей і в кінцевому підсумку перетворилася в форму, відому як бубонна чума, яка поширювалася блохами і панувала в середньовічній Європі, викликаючи мільйони смертей.

Ідея про те, що ранні штами чуми повільно поширювалися, кидає виклик багатьом теоріям про розвиток людської цивілізації в Європі і Азії. І це ставить під сумнів гіпотезу про те, що хвороба викликала різке скорочення чисельності населення в Західній Європі в кінці епохи неоліту.

Хвороба все ще існує сьогодні, але при ранньому виявленні піддається лікуванню антибіотиками.