АМКУ просить Косюка не зменшувати об'єми виробництва "Нашої Ряби"

АМКУ просить Косюка не зменшувати об'єми виробництва "Нашої Ряби"

Київ  •  УНН

10 квітня 2020, 07:25 • 19803 перегляди

КИЇВ. 10 квітня. УНН. Антимонопольний комітет України звернувся до компанії МХП, виробника курятини "Наша Ряба" із проханням не знижувати продуктивність і реалізацію на внутрішньому ринку, щоб не допустити дефіциту продукту, повідомляє УНН із посиланням на пресслужбу АМКУ.

"У нинішній ситуації карантину більшість громадян України вимушені залишатися в ізоляції чи працювати дистанційно. Такі умови усувають можливості харчування в закладах громадського харчування, що призводить до перерозподілу каналів збуту харчових продуктів.

Зміна звичного способу життя призводить до зміни раціону харчування та, як наслідок, збільшення попиту на окремі види товарів у точках роздрібного продажу.

Здатність держави організувати забезпечення населення продуктами харчування є головним елементом її продовольчої безпеки", - зазначили в АМКУ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Мінекономрозвитку озвучили рівень продовольчої безпеки України.

Водночас, ще до заяв АМКУ власник МХП Юрій Косюк повідомив, що компанія нині працює на повних потужностях саме для того, аби нагодувати країну. Також в компанії зазначили, що розуміючи кризову ситуацію в державі, "не маніпулювали і не підвищували ціни на курятину, попри зростаючий попит". 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Президент України запевнив, що нестачі харчів не буде і потреби обмежувати експорт немає.

Але варто нагадати, що минулого року АМКУ проводив дослідження на ринку курятини і був занепокоєний високою продуктивністю МХП та називав компанію такою, що має "ринкову владу" через високий % долі ринку. З такою позицією Комітету тоді не погодився МХП та заявив, що лідерство на ринку курятини отримав виключно в умовах високої конкурентності (в Україні майже 100 виробників курятини) та за рахунок значних капіталовкладень у виробництво. 

Зважаючи на такі протиріччя, незрозумілим залишається питання: чи повинні виробники продуктів харчування на тлі очікуваної продовольчої кризи збільшувати обсяги виробництва як для внутрішнього ринку, так і для експорту - до чого їх закликає Всесвітня сільськогосподарська організація ООН (ФАО) та Мінекономрозвитку України, чи, все ж таки, вони мають звужувати потенціал виробництва, аби не потрапити під санкції АМКУ. 

І що у розумінні АМКУ є "антиконкурентними діями"? У США під цим поняттям, здебільшого, розуміють таку поведінку компанії, коли вона навмисно знижує ціни, щоб захопити ринок і заблокувати конкурентів. В Україні навпаки - антиконкурентними діями вважається підвищення цін, хоча це за своєю природою не блокує конкурентів, а навпаки - дає можливість залучити їм більше клієнтів (споживачів).

"Володіння домінуючим становищем, навіть монопольним становищем - саме по собі не порушує жоден закон про конкуренцію, який мені відомий. Дійсно, шанувальники ідеї ринку повинні прагнути, щоб фірми воліли досягти домінуючого або монопольного становища з виготовлення та продажу продуктів високої якості. Порушенням закону є лише зловживання домінуючим становищем...

В цілому, підприємство, що отримало і займає домінуюче або навіть монопольне становище за допомогою правових засобів, може стягувати будь-які ціни і отримувати будь-який прибуток. Навіть в таких юрисдикціях, як ЄС, де зловживання в формі експлуатації чітко перераховані в законі, правозастосовні органи зазвичай звертають більше уваги на зловживання у формі витіснення як на такі, які ймовірно завдадуть значної і тривалої шкоди.

Більшість положень антимонопольного законодавства, зокрема і Сполучених Штатів, вимагають переконливих доказів того, що підприємство дійсно займає домінуюче або монопольне становище, перш ніж його можна буде визнати винним в зловживанні цим положенням. Зазвичай це вимагає в якості доказів володіння високою часткою ринку (у законодавстві США немає чіткого розмежування, однак 75% може бути типовим показником) і наявності істотних бар'єрів на вхід на ринок нових фірм. Для європейського антимонопольного законодавства характерний більш низький поріг концентрації для виявлення домінування; читаючи українське законодавство, я зазначив, що стаття 12 створює спростовану презумпцію домінування для 35-відсоткової частки ринку", - пояснює директор відділення економічних досліджень антимонопольного комітету Департаменту юстиції США Рассел Пітман.