Над ракетою-носієм Зеніт-1NL працює колаборація аерокосмічних підприємств України. ДП “Південмаш” розробляє саму ракету та відповідає за підготовку вантажного літака-носія, ПрАТ “Київський радіозавод” виробляє систему керування, ДП “Антонов” — систему десантування. Партнер проекту – Київський політехнічний інститут, який успішно зарекомендував себе у розробці наносупутників. Стартова вага Зеніт-1NL складає 14,5 тонни. Вага корисного навантаження — 100 кг на сонячно-синхронній орбіті та близько 230 кг на приекваторіальній. Час підготовки до пуску — до 1 доби.
Передбачається, що даний комплекс зможе здійснити перший старт вже 2021 року.
“Для запуска планується використовувати літак, тобто реалізувати концепцію повітряного старту. Такі концепції відомі в світі, але фактично реалізовані лише в американській ракеті-носії “Пегас”. Для України проект унікальний. Він розрахований на комерційне використання, отже основна мета нашої участі у салоні — маркетингова: показати, що такий проект є, та отримати фідбек від потенційних замовників”, — повідомив головний економіст "Південмашу" Дмитро Нікон.
Повідомляється, що розробники вважають, що рентабельність та конкурентоздатність проекту забезпечать одразу декілька факторів. Серед них стрімкий розвиток мікросупутників та зростання попиту з боку приватних компаній. Крім того, технологія повітряного старту здешевить запуски.
“За рахунок використання літака для десантування ракети-носія ми мінімізуємо витрати на інфраструктуру наземного стартового комплексу. Крім того, можна обирати різні варіанти траєкторії відносно до осі Землі. Ми також уникнемо різних обмежень, які існують при стандартному запуску ракет, наприклад, зони падіння ступенів”, — сказав Дмитро Нікон, додавши, що наразі на стадії підписання перебуває меморандум про взаєморозуміння з одним з потенційних замовників.
Крім того, є перспективним створення такої ракети саме в Україні. Це, з одного боку, вирішить питання космічних пусків з густо-заселеної території, з іншого — забезпечить Україні автономний доступ до космічного простору. Велике значення реалізація проекту матиме і для українських підприємств космічної промисловості з точки зору збереження науково-виробничого потенціалу та позиціонування на ринку космічних послуг.
Нагадаємо, проект розпочато у 2016 році в рамках 5-ої космічної програми та включено до проекту нової Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми на 2019-2023 року.