Очікується, що допомога держави буде надана або у зв’язку з викупом землі, або на купівлю вітчизняної сільгосптехніки. Можливо, але не точно, держава виділить кошти і тим аграріям, хто інвестує в будівництво тваринницьких комплексів і елеваторів. Але плани уряду досі туманні.
Для того, щоб зрозуміти наскільки мізерна держдопомога фермерам в Україні на рівні 0,5% від аграрного ВВП, досить порівняти цей показник з іншими країнами. Наприклад, в Канаді бюджет дотацій фермерам становить 9% від аграрного ВВП, а це близько 6 млрд доларів. Приблизно таку ж суму на сільське господарство витрачає Німеччина. Загальний бюджет прямих виплат фермерам в 2018 році в сусідній Польщі склав 14,6 млрд злотих, тобто більш 3,6 млрд доларів.
Всі ці країни є конкурентами аграрної України на світових ринках, і 4 млрд грн, а це 160 млн дол. на тлі тієї ж Польщі виглядають щонайменше бідно.
Не кажучи вже про США, які виділяють на агровиробництво близько 20-25 млрд доларів. При чому особливу увагу там приділяють великим і продуктивним агропідприємствам
За даними проведених досліджень, 60% субсидій, що надаються в США в рамках трьох найбільших програм підтримки агровиробництва страхування, ARC і PLC, отримують 10% найбільш великих агрокомпаній. За даними іншого дослідження, проведеного Інститутом Катона, на частку 15% найбільших аграрних господарств припадає 85% державних дотацій. За даними третього — серед одержувачів субсидій як мінімум троє американських фермерів-мільярдерів.
За словами президента США Дональда Трампа, кожен долар, вкладений в експорт сільгосппродукції і продуктів харчування, створює на внутрішньому ринку ще 1,27 доларів. Кожен експортний 1 млн доларів підтримує 8 тисяч робочих місць на внутрішньому ринку. А в цілому сільське господарство бере участь у формуванні до 8,6% ВВП Америки.
До слова, саме президент Трамп пропагує в Америці політику економічного націоналізму, заявляючи про те, що він буде агресивним прихильником захисту економічних інтересів американських робітників і селян на світовій арені.
“Я буду боротися проти недобросовісних торгових угод. Я категорично проти Транс-Тихоокеанського партнерства в його нинішньому вигляді і буду працювати над торговими угодами, які будуть захищати національні інтереси, а значить, і інтереси американських робітників, в тому числі аграріїв”, — заявив він.
Чи існує в Україні політика економічного націоналізму і протекціонізму, і чи здатний Президент Зеленський наслідувати приклад свого американського колеги, в коментарі УНН розповів економічний експерт Андрій Новак.
“В Україні повністю відсутні будь-які прояви економічного протекціонізму. Швидше навпаки, Україна демонструє напевно найбільш лояльні умови для іноземних товарів, повністю відкритий внутрішній ринок, немає ніякої реальної підтримки українських виробників, особливо промислових. Купівлі як на рівні центральних органів влади, так і на рівні місцевих органів влади, там де мова йде про купівлю техніки, транспортних засобів, перемагають, як правило, іноземні виробники, хоча пропонують себе на конкурс і українські виробники”, — сказав Новак.
“Тобто, ніякої суттєвої підтримки українські виробники готових споживчих товарів від держави немає. Хоча яке б ми не взяли будь-яке економічне диво, будь-якої країни, всі ці чудеса мають одну спільну рису — протекціонізм і підтримка власних виробників, як мінімум, на внутрішньому ринку, і допомога їм вийти на зовнішні ринки. Так починалося будь-яке економічне диво, німецьке, японське, південнокорейське або, як зараз, китайське. Тому протекціонізм, це те що треба Україні, а ось чи зможе реалізувати це діючий президент залежить від того, якої якості буде уряд, але поки з діючим урядом розраховувати на щось подібне навряд чи можливо ”, - вважає Новак.