“У минулому дослідники Стоунхенджа цікавилися переважно самими каменями. Тепер ми почали робити великі успіхи в розумінні спільноти людей, яка побудувала Стоунхендж”, — наводить видання слова одного з керівників проекту Джона Паунсетта з Школи археології Оксфордського університету.
Вчені досліджували останки 25 людей, які були поховані недалеко від Стоунхенджа в епоху кам’яного віку незабаром після того, як почалося будівництво пам’ятника. При цьому був використаний метод ізотопного аналізу, що дозволяє встановити географічний регіон, де людина проживала на початковому етапі свого життя.
Дослідження показали, що 10 з 25 стародавніх людей були родом із західної частини Великої Британії. При цьому п’ять з них походили з південно-західних районів Уельсу. Саме з цієї місцевості були принесені камені, які послужили матеріалом для найдавнішій частині Стоунхенджа.
До недавнього часу вважалося, що місце походження людей, похованих біля Стоунхенджа, не можна встановити, оскільки їх останки були піддані кремації. Однак британські та бельгійські вчені з Оксфордського і Брюссельського університетів з’ясували, що це не так. Вони прийшли до висновку, що кремація не тільки не знищує ізотопи, необхідні для проведення аналізів, а й захищає їх від забруднення сторонніми речовинами, так як структура кісток кристалізується під впливом вогню.
Стоунхендж розташований на півдні Англії, в 130 км на північний захід від Лондона. Комплекс був зведений і потім перебудовувався в кілька етапів з 3100 до 1600 року до н.е. Він являє два кола з вкопаних в землю гігантських обтесаних каменів, найвищі з яких досягають у висоту 7,5 метрів. На думку вчених, ця споруда була храмом, навколо якого древні жителі Британії проводили релігійні церемонії.
Як повідомляв УНН, навесні вчені знайшли пояснення механізму побудови Стоунхенджу.