В Україні оновлюють підходи до запобігання та реагування на булінг і насильство в закладах освіти, повідомили у Міністерстві освіти і науки у середу, пише УНН.
Деталі
"Затверджено оновлені Порядок реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядок застосування заходів виховного впливу", - ідеться у повідомленні.
Оновлення документів пов’язано зі змінами у законодавстві у сфері захисту прав дитини. Зокрема, підходи до визначення булінгу узгоджено із Законом України "Про охорону дитинства" та загальнодержавною системою реагування на випадки насильства і жорстокого поводження з дітьми.
Що змінюється
У МОН пояснили, що змінилось в оновлених порядках:
- Запроваджено єдину комісію для розгляду випадків насильства та булінгу. Відтепер замість двох окремих механізмів реагування в закладах освіти діятиме єдиний підхід: одна комісія розглядатиме всі випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, зокрема повідомлення про булінг.
- Зафіксовано перелік ознак, які можуть свідчити про насильство. Серед них економічний тиск (зокрема позбавлення майна чи перешкоджання доступу до освітніх послуг), психологічне насильство (образи, погрози, приниження, переслідування, залякування), небажана вербальна, невербальна або фізична поведінка сексуального характеру (жести, жарти, прізвиська, поширення матеріалів інтимного змісту) та будь-які небажані фізичні дії: від штовхання до завдання ударів.
- Визначено чіткі терміни реагування на повідомлення про насильство. Керівник закладу освіти має розглянути повідомлення протягом однієї доби з дня його реєстрації. Якщо виявлено ознаки насильства, він зобов'язаний невідкладно, але не пізніше ніж протягом трьох годин, повідомити про це Національну поліцію та службу у справах дітей.
- Факт булінгу встановлює лише суд, а не комісія. Натомість комісія оцінює обставини випадку, визначає потреби дитини, організовує необхідну підтримку та ухвалює рішення, керуючись принципом найкращих інтересів дитини.
- Розширено коло осіб, на яких поширюється дія порядку. Якщо раніше документ стосувався лише учасників освітнього процесу, то тепер він охоплює ширше поняття — учасників колективу, до яких належать здобувачі освіти, працівники закладу освіти та інші особи, залучені до освітнього процесу.
- Запроваджено обов'язковий моніторинг виконання рішень комісії. Якщо визначені заходи не дають очікуваного результату, комісія має переглянути їх і, якщо потрібно, скоригувати.
- Посилено права дитини під час розгляду випадків насильства. Оновлений порядок гарантує право дитини бути вислуханою відповідно до її віку та рівня зрілості. Позиція дитини обов'язково фіксується під час розгляду, а вислуховування відбувається за участю батьків або їхніх представників і практичного психолога чи соціального педагога (або без батьків — за їхньою письмовою згодою).
- Уточнено критерій систематичності насильства. Насильство вважається систематичним, якщо воно вчиняється два або більше разів протягом 12 місяців із дня реєстрації повідомлення про перший випадок або з дня його вчинення, навіть якщо про перший випадок офіційно не повідомляли.
- Кожен заклад освіти має створити власну систему запобігання насильству. Заклади освіти мають затвердити внутрішнє положення про запобігання та протидію насильству, визначити відповідальну особу за приймання й реєстрацію повідомлень, забезпечити різні канали звернення та вести облік усіх повідомлень. Найближчим часом МОН запропонує методичні рекомендації, які допоможуть впровадити ці зміни на практиці.
- Повідомити про насильство стане простіше. Заклади освіти мають забезпечити кілька способів подання повідомлень, зокрема через електронну пошту, телефонні лінії чи спеціальні скриньки для письмових звернень. Крім того, повідомлення про можливі випадки насильства можуть подаватися анонімно.
Ознайомитися з повним текстом наказу можна за посиланням.