“Ми абсолютно задоволені. Фактично, Венеційська комісія підтвердила всі ті тези, які озвучував Президент і я щодо рішення Конституційного Суду. Венеційська комісія сказала, що рішення є слабо мотивованим, не аргументованим, що судді діяли в умовах ймовірного конфлікту інтересів, що КСУ узурпував владу парламенту, що КСУ вийшов за межі конституційного подання, що КСУ, відхиляючи мої подання про відвід суддів, не навів конкретних аргументів, чому, на думку КСУ, конфлікт відсутній”, - сказав Веніславський.
“Фактично, ми бачимо, що Венеційська комісія сказала, що рішення є упередженим, сумнівно легітимним. Проте, звичайно, вони наполягають на тому, що є інституція Конституційного Суду, яку необхідно поважати, і парламент має через законодавчий механізм усунути прогалини”, - підкреслив він.
Зі слів представника Президента, згідно з висновками комісії, у випадку щодо повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) щодо суддів немає універсальних рецептів чи підходів.
Тут мають бути враховані особливості національної правової системи, і контроль здійснюватись і НАЗК, і через інші інституції, такі як Вища рада правосуддя (ВРП) та Вища кваліфікаційна комісія суддів.
“Венеційська комісія сказала, що НАЗК, навіть попри те, що воно має повноваження навіть щодо моніторингу і складання протоколів, воно все одно не приймає остаточного рішення. Остаточне рішення приймає на підставі матеріалів ВРП, а отже аргументи КСУ щодо того, що НАЗК якимось чином порушує незалежність судової влади, також достатньо сумнівні”, - додав співрозмовник УНН.
Він нагадав, що Україна очікує ще двох висновків Венеційської комісії, які мають з’явитись до кінця поточного тижня.
Нагадаємо, Венеційська комісія разом з Генеральним управлінням з прав людини і верховенства права (DGI) Ради Європи оприлюднили Терміновий спільний висновок про законодавчу ситуацію з механізмами протидії корупції у відповідності з рішенням Конституційного Суду України № 13-р/2020 від 27 жовтня.
Венеційська комісія своїм висновком визнала, що рішення КСУ від 27 жовтня “не має чіткої аргументації і твердої основи в міжнародному праві”.
Як повідомляв УНН, 27 жовтня Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України, статтю 366-1 ККУ, яка передбачає відповідальність за брехню в декларації.