"Український бізнес, зокрема, Одещини має більше можливостей для торгівлі та інвестиційної співпраці з ЄС. Уряд працює, щоб угода про асоціацію дала змогу активніше їх використовувати. Але і для бізнесу є "домашнє завдання" - оцінити власні амбіції і дати відповідні сигнали для врахування їх урядовою командою при формуванні переговорної позиції України в рамках оновлення Угоди", - сказала Ольга Стефанишина.
Вона зазначила, що Україна планує домовитись про початок переговорів з ЄС щодо оновлення угоди про асоціацію вже у 2021 році.
За словами віце-прем'єр-міністра, у 2016-2019 роках очевидною є позитивна динаміка розвитку торгівлі з Європейським Союзом, який сьогодні є головним торговельним партнером України з часткою у понад 41% від загального обсягу торгівлі товарами. Зростає торгівля товарами з високою доданою вартістю.
"До частини української продукції застосовуються тарифні квоти, хоча за деякими з них експортуємо значно більше, ніж сама квота. Це свідчить про потенціал та якість української продукції, яку хочуть бачити на європейському ринку. Зменшення обсягів зовнішньої торгівлі через коронавірус є тимчасовим явищем у світовій економіці. Діалог уряду з українським бізнесом дозволить підготувати інклюзивну позицію України, яка відповідатиме новим амбіціям та можливостям наших підприємців", - додала віце-прем’єр.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мінекономіки та учасники зернового ринку погодили граничні обсяги експорту пшениці.
Вона зазначила, що серед пріоритетних напрямків співпраці "Україна-ЄС" - укладання угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА), посилення торгівлі послугами, а також оновлення підходу до державної допомоги, яка має стати більш гнучкою та швидкою у реагуванні на надзвичайні ситуації, як-от боротьба з COVID-19.
Зазначається, що угода про асоціацію Україна-ЄС не передбачає квот, які б кількісно обмежували ввезення товарів до ЄС. Українські експортери можуть постачати до ЄС будь-які обсяги товарів європейської якості. Натомість зона вільної торгівлі передбачає використання тарифних квот для частини товарів. Коли квота з нульовим митом вичерпується, то торгівля продовжується з використанням стандартних ставок ввізного мита.
Повідомляється, що у 2020 році українські експортери використовують можливості 31 з 40 тарифних квот. Станом на 17 серпня 2020 року вже повністю використано 8 тарифних квот на: мед, ячмінну крупу та борошно, оброблені томати, оброблений крохмаль, виноградний та яблучний соки, кукурудзу, продукти переробки солоду та крохмалю, цукор.
Нагадаємо, ВР рекомендували ратифікувати угоду з ЄС про надання Україні допомоги на 1,2 млрд євро.