На проведення фіналу Ліги Чемпіонів 2021 року претендують: російський Санкт-Петербург, конкурентом російського міста є німецький Мюнхен, який вже чотири рази приймав фінал головного єврокубкового турніру. На Олімпійському стадіоні Кубок європейських чемпіонів виграв англійський “Ноттінгем Форест” в 1979 році, в першому розіграші Ліги чемпіонів, який припав на сезон-1992/93, трофей завоював французький “Марсель”, а чотирма роками пізніше була першою вже дортмундська “Боруссія”. Напередодні чемпіонату світу 2006 року, який пройшов в Німеччині, в місті був побудований сучасний стадіон, який отримав назву “Альянц-Арена”. На ньому відбувся фінал в 2012 році — тоді мюнхенська “Баварія” на своєму полі в серії післяматчевих пенальті програла англійському “Челсі”.
При цьому в кінці серпня агентство AP, посилаючись на свої джерела в УЄФА, повідомило про те, що рішення вже прийнято. За його даними, в хронологічному порядку фінали отримають петербурзька “Газпром-Арена”, мюнхенська “Альянц-Арена” і лондонський стадіон “Уемблі”.
Також виконком УЄФА прийме рішення про те, де пройде фінал Ліги Європи в 2021 році. До фінального етапу боротьби дійшли дві заявки — грузинська (Тбілісі, “Динамо-Арена імені Бориса Пайчадзе”) і іспанська (Севілья, стадіон “Рамон Санчес Пісхуан”). Це коло претендентів було окреслено в лютому 2019 року. В оголошеному в листопаді минулого року списку також значився австрійський варіант (Відень, стадіон “Ернст Хаппель”).
Буде прийнято і рішення про те, де відбудеться матч за Суперкубок УЄФА в 2021 році. За право прийняти зустріч між переможцем Ліги чемпіонів і володарем трофея Ліги Європи сезону-2020/21 поборються Білорусь (Мінськ, стадіон “Динамо”), Фінляндія (Гельсінкі, Олімпійський стадіон), Північна Ірландія (Белфаст, стадіон “Віндзор Парк”) і Україна (Харків, стадіон “Металіст”).
Варто нагадати, що ще у лютому УЄФА назвав міста-кандидати на проведення фіналів ЛЧ, ЛЄ та Суперкубку.