"Представники Мінекономіки та служба, яка ініціювала скасування книги скарг, говорять про те, що споживач може користуватися великою кількістю онлайн-ресурсів, залишати відгуки в інтернеті, але ми говоримо про те, що значна частина населення - це люди похилого віку, які не мають смартфонів і не вміють залишати відгуки в інтернеті, вони по суті, позбавлені можливості залишати коментарі та писати, що їх права порушені в кафе, ресторані, магазині і так далі", - зазначила експерт.
За її словами, книга скарг і пропозицій не є панацеєю боротьби з неякісним обслуговуванням та іншими порушеннями прав споживачів. Вона дозволяла керівникові отримати адекватну інформацію про рівень обслуговування в його закладі від його кінцевих споживачів і швидко відреагувати.
При цьому вона додала, що молоді люди, в свою чергу, рідко залишають відгуки про неякісне обслуговування де б то не було, а "голосують" ногами - тобто перестають відвідувати такий заклад.
Нагадаємо, Кабінет міністрів в середу скасував обов'язковість ведення книги скарг і пропозицій в Україні. Відповідне рішення було прийнято на засіданні уряду 6 березня.
У МЕРТ повідомили, що ведення такої книги обходилося українським бізнесменам в 45 млн грн на рік. При цьому, за словами експерта в сфері супроводу малого бізнесу Аліни Хащевіч, книга скарг була абсолютно неефективним інструментом комунікації між підприємцями і споживачами.