“Проблеми і у Привата, і у інших банків, почалися у 2014 році, коли відтік вкладів через політичну кризу посилив падіння економіки, девальвація і бездарні дії постмайданного керівництва. У той же час, це не означає, що до 2014 року у того ж Приватбанку все було ідеально. На жаль, в Україні слово „ідеально“ взагалі можна застосувати мало до чого.
Зокрема, і Приват, і практично всі інші банки, займалися кредитуванням інсайдерів. Така практика не була таємницею всі роки існування української банківської системи. У той же час навіть фахівці НБУ не знали, і до сих пір не знають, точну частку таких кредитів по кожному з банків. Заплутане законодавство дозволяє менеджменту без особливих зусиль показувати потрібні цифри у звітах і цим цифрам доводиться вірити”, — пояснив він.
Разом з тим, Нацбанк на той час не вважав за потрібне проводити радикальні дії, оскільки це могло негативно вплинути на економіку країни, сказав С.Арбузов.
“Можна було спробувати докопатися до правди, провести якісь стрес-тести, звернувшись за допомогою до фахівців того ж МВФ. Але, по-перше, навіть у страшному сні нікому не спало б на думку закладати в умови стрес-тесту курс долара 20 і більше гривень.
А, по-друге, робити все це було не потрібно. Адже ситуація не була критичною і навіть не була мінімально загрозливою — банківська система розвивалася, показувала хороший прибуток. У той же час будь-які спроби тиску на банки з боку влади (а НБУ, на жаль, в країні сприймається саме так) призвели б до серйозного резонансу і, без сумніву, викликали б паніку серед вкладників з відповідними наслідками.
А це не та ціна, яку в той час коштувало платити за відносну „ясність“ в звітах. Адже проблема кредитування тих же пов’язаних осіб багато в чому перебільшена. В українських умовах, часто, кредитувати свої підприємства надійніше, ніж чужі — ні для кого не секрет, як вітчизняний бізнес повертає позики”, — зазначив політик.
При цьому він наголосив, що це аж ніяк не означало, що Нацбанк таким чином “умив руки”.
“Ми прийняли рішення зайти з іншого кінця. Приблизно до 2012 року у мене сформувалося чітке розуміння того, що, не вирішивши ключові проблеми економіки і правової системи, не можна починати вирішувати проблеми банків. І, гадаю, історія вже підтвердила правильність цієї позиції. Всі бачили, що вийшло, коли почали з „зачистки“ банківської системи — це лише погіршило ситуацію в економіці і обернулася багатомільярдними збитками для всіх.
Саме з цієї причини в 2012 році я перейшов на роботу в уряд. Мета була — провести реформи, оздоровити економіку, налагодити роботу судової системи. Саме це краще будь-яких бюрократичних перевірок допомогло б оздоровити ситуацію в банківському секторі. Я і зараз вірю, що у нас були всі шанси досягти поставленої мети, а, значить, „проблеми Привату“ не було б зовсім”, — резюмував С.Арбузов.