Як вказали в РП, відсутність систематизованого обліку таких активів, невизначеність алгоритму дій і контрольних заходів відповідальних працівників створюють корупційні ризики щодо кожного операційного процесу та призводять до помилок і зловживань.
Так, аудит РП засвідчив, що “внаслідок неефективного управління арештованими активами встановлено факти їх безоплатного використання комерційними організаціями, які визначалися управителями таких активів”.
“При цьому до держбюджету кошти від цієї діяльності не спрямовувалися. Рішення щодо відбору управителів та реалізаторів активів приймалися Тендерним комітетом Нацагентства без належних на те повноважень та з порушенням вимог законодавства України. Крім того, керівництво АРМА приймало незаконні рішення щодо зміни керівництва господарських товариств, корпоративні права яких арештовано”, — йдеться в повідомленні.
Так, повідомляється, що упродовж 2017–2018 років та 9 місяців 2019 року АРМА використала 186 млн грн коштів загального фонду держбюджету, з яких 142,6 млн грн (77 відс.) спрямовано на виплату заробітної плати, з них майже 50 відс. — це стимулюючі виплати (премія та надбавка за інтенсивність праці).
При цьому, як вказано, 6,4 млн грн використано з порушенням норм чинного законодавства та укладених договорів, непродуктивно та неекономно.
Протягом 2017–2018 років та 9 місяців 2019 року Нацагентству надійшло 180 млн грн від реалізації активів на електронних майданчиках; 191 млн грн, 215 тис. дол. США та 1,3 млн євро — передано в управління. Зазначені кошти розміщалися на депозитних рахунках, державні банки нарахували відсотки, які у гривневому еквіваленті становили майже 37 млн гривень, додали в РП.
“Існуюча модель управління активами не передбачає одержання ані державою, ані АРМА частки таких відсотків. Перерахування в дохід держави відсотків на депозит арештованих або переданих в управління коштів можливе лише у випадку їх конфіскації”, — підкреслюють у Рахунковій палаті.
Як повідомляв УНН, раніше Рахункова палата заявила про ризики системи ProZorro.Продажі.