Деталі
У доповіді нагадується, що «міжнародне гуманітарне право забороняє державі, що окупувала, застосовувати свої кримінальні закони на окупованій території».
Комісар вимагає «припинення всіх кримінальних переслідувань, які ґрунтуються на неправомірному використанні російських законів про боротьбу з екстремізмом і тероризмом або інших подібних хибних звинувачень, спрямованих проти багатьох членів кримськотатарської громади в Криму».
Міятович закликала до «гуманного поводження з усіма затриманими в Криму та росії».
Щодо насильницьких зникнень десятків кримських татар: «Всі винні у таких грубих порушеннях прав людини мають бути притягнуті до відповідальності», — зазначила вона. «Кримські татари — невід'ємна частина ширшої європейської спільноти та історії».
Кримські татари, за словами Міятович, повинні мати право на зібрання та вираження поглядів, сповідування релігії, освіту кримськотатарською мовою та збереження культурної спадщини.
Вона також закликала покласти край примусовому заклику та військовій мобілізації кримських татар у Криму.
Контекст
Крим.Реалії з посиланням на дані активістів інформує, що за перший квартал поточного року в анексованому росією Криму силовики провели 49 затримань представників кримськотатарського народу.
У грудні 2022 року в оновленій резолюції Генеральної асамблеї ООН щодо ситуації з правами людини в анексованих росією Криму та Севастополі зазнала засудження «нова безпрецедентна хвиля довільних затримань у Криму, насильницьких переміщень у Крим та з Криму», а також насильницькі зникнення фільтрації, у тому числі щодо переміщених осіб».
У жовтні минулого року голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик заявила, що до Криму повернулася масова практика насильницьких зникнень громадян.
За даними Кримськотатарського Ресурсного Центру, всього за період анексії Криму зниклими безвісти, про яких досі немає жодної інформації, вважається 21 особа, 15 з них – представники кримськотатарського народу.