КИЇВ. 30 липня. УНН. “Слуги народу” очікують гостру боротьбу на місцевих виборах в усіх регіонах. А тим часом окремі нардепи відчули себе обділеними увагою Президента. Детальніше про місцеві вибори, роботу фракції та законодавчі плани на наступну сесію ВР в інтерв’ю УНН розповіла заступниця голови фракції “Слуга народу” Євгенія Кравчук.
— Минув рік президентства Зеленського. Чи змінилося ставлення фракції до нього?
В нас був такий етап, коли через коронавірус Президент значно рідше почав зустрічатися з фракцією, і це був такий період, що нардепи відчували себе не те що покинутими, а обділеними увагою. І ми зараз це виправляємо. Це ідея Президента, що він хоче більше спілкуватися з народними депутатами, зараз якраз це відбувається. Почали ще на початку липня, наразі зустрічі будуть закінчуватися. У фракції для управління створені 14 груп, є свій голова групи, який є заступником голови фракції. Бо набагато ефективніше зустрічатися з групою де 15-20 людей, ніж фракцією на 248 людей. Такий формат будемо проводити постійно — зустрічі з групами будуть регулярними. Раз на два-три місяці буде цикл повторюватися, щоб був зв’язок, щоб не переривалася, так би мовити, “пуповина” з депутатами.
А так я бачу, що за рік люди змінилися, стали менш романтичними, вони розуміють, що написати законопроект не означає його схвалити. Деякі нардепи змінили комітети. Це насправді нормально. Бо депутат міг мати за мету провести законопроект. Наприклад, прийняли земельну реформу і ти відчуваєш, що це вже такий закон, що попаде в історію. А потім депутат переходить в інший комітет, щоб зайнятися якоюсь іншою темою. Так що подорослішали депутати.
— Чи впливають конфліктні ситуації, як були до прикладу з Тищенком та Яременком, на їх рейтинг в середині фракції, чи треба відсторонювати таких людей від політичних справ?
Я не хочу перебирати по прізвищам, бо скандали на рівні заголовків та мемів не стосуються корупційних скандалів. Якби вони були, то в кожному мікрофоні і в кожній камері було б по опозиційному депутату, який би про це розповідав. Тому чіпляються, треба ж за щось кусати, критикувати — вибирають ці проколи, вирвані слова і так далі. Я не виправдовую це, я просто констатую, що це точно не корупційна діяльність. А те, що вони несуть політичну відповідальність — це однозначно. Вони самі себе карають, що вони якось там прокололися. Бо це потім з ними буде все життя.
— Які плани на наступну сесію ВР, які законопроекти будуть основними?
Насправді багато законопроектів перенесені з попередньої сесії. Не встигли розглянути через те, що ВРУ була заблокована поправками до закону про гральний бізнес. Але якщо найважливіші, то це у другому читанні законопроект про загальнонаціональний референдум. З цього пакету народовладдя інші законопроекти, принаймні не на наступну сесію, а на наступний рік, розпочнеться робота (над законопроектом — ред.) про місцевий референдум.
Точно буде розглядатися законопроект про медіацію, про мирових суддів, третейських. Це дуже важливо в контексті судової реформи і того, що в нас дуже велика недокомплектація в судах і на рівні районних судів і на рівні колегій в апеляційних, господарських судах. Є випадки в господарських судах, де на третину працює склад суду, бо хтось звільнився, не набрали нових.
Однозначно, на наступний рік важливе завдання — це закріплення децентралізації і цієї реформи в Конституції України. Буде перевнесений законопроект від Президента, який вносить ці зміни. Ми закріпимо префектури, будуть скасовані райдержадміністрації, облдержадміністрації, переформатовані в офіси префектур на місцях. Районні ради після цього зупинять своє існування. Вони і зараз матимуть дуже обмежені повноваження — не матимуть бюджетів, бо всі бюджети будуть або на рівні ОТГ або на рівні області. ОТГ будуть мати прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом.
Важливим буде і пакет економічних законів, який буде стосуватися і податкового законодавства, податкової реформи. Це і податок на виведений капітал, який давно з бізнесом обговорюється. Має бути доопрацьований законопроект про локалізацію, проговорений з експертами, з представниками міжнародних структур, щоб ми виконали наші зобов’язання по Асоціації з ЄС, але захистили інтереси українського виробника. Щодо підтримки промисловості, то ми тут певні надії пов’язуємо з віце-прем’єр міністром — міністром з питань стратегічних напрямів промисловості. Зараз створюється нове міністерство, це процес не швидкий, повністю міністерство буде створено десь протягом шести місяців. Але вже і в галузі оборонки, і загалом для промислових гігантів, є канал комунікації.
В економічний пакет, очевидно, мають увійти різні державні гарантії для наших виробників, фермерів, держгарантії по кредитам для малого бізнесу. Це дуже важливий напрям кредитування. В нас зараз облікова ставка НБУ найнижча в історії. Це має бути реалізовано повноцінно для того, щоб була фінансова кров в економіці. Є програма для підприємців 5-7-9%, яка працює, але її варто розширювати. Також в другому читанні буде прийнятий так званий закон про “інвестнянь” — про підтримку великих інвесторів, які інвестують більше 30 млн євро.
Є також ряд законів, які важливі з інших сфер. Наприклад, законопроект щодо судової реформи, він має бути розглянутий у першому читанні у вересні. Реформа медійного законодавства також перенеслася на наступну сесію. Доволі буде насичена сесія, турборежим закінчився, а турборобота продовжується.
— Анонсовані додаткові сесії у серпні. Крапка над “і” в законопроекті Бужанського (Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо навчання державою мовою в закладах освіти" (№ 2362) — ред.), його ухвалять чи ні?
Я думаю, що ні. Наш комітет, і я теж голосувала за це рішення, вирішив відхилити цей законопроект. Навіть якщо б він потрапив в зал, хоча я дуже скептично оцінюю його шанси потрапляння до вересня місяця в сесійний зал, то рішення комітету відхилити. Якщо говорити незалежно від того, який зміст законопроекту, в нього є два читання. Навіть якщо він потрапить якимось чином в серпні місяці на перше читання, то він не буде прийнятий в цілому і не буде реалізований, а в вересні він втрачає свій сенс. Для того, щоб його прийняти треба було проінформувати суспільство, обговорити, це треба було робити набагато раніше, а не в останній тиждень сесії. Суспільство в котрий раз поділилося на два ворогуючі табори, забули про що цей законопроект.
— Чи контролюють у фракції подані нардепами законопроекти? Наприклад, чи законопроект від ваших колег щодо відповідальності за пропаганду гомосексуалізму...
Не можна зупинити народного депутата робити якісь політичні заяви, так само не можна забрати право законотворчої діяльності. Дійсно це право деколи закінчується на рівні комітету, який цей законопроект відхиляє, або відправляє на доопрацювання, або сам автор відкликає. Деколи це якесь таке рішення, яке адресоване на внутрішню політику — сподобатися виборцям свого округу. Але люди не дивляться на це з точки зору вірогідності прийняття цього законопроекту і з точки зору якоїсь міжнародної політики. Цей законопроект, я думаю, він точно не є найбільш нагальним. Є інші законопроекти важливі, які будуть мати позитивний ефект економічний, соціальний.
— Законопроект про медіа і медіаграмотність.
Робота держави і державних органів влади фактично в цій сфері має відбуватися паралельно. З одного боку має бути осучаснення законодавства, тобто нормальна адекватна регуляція в цій сфері, як ринку. Це не про роботу журналістів — що і як писати, а як працює ця сфера і які є гравці на цьому ринку. А з іншого боку є більш довготривалий процес. Це, власне, медіаграмотність, правила інформаційної гігієни і критичне мислення.
Нещодавно я прочитала інтерв’ю британського експерта Пітера Померанцева, він якраз працює з темою фейків, пропаганди. Він сказав, що західний світ ніколи не зможе наздогнати і спростувати всі фейки російської пропаганди, бо російські наративи без правил здорового тону. Вони продукують такі фейки, що ніхто не додумався б до такого. Що потрібно робити? — працювати над підвищенням критичного мислення у людей. В нас освітні програми мають містити завдання для тренування критичного мислення. Але починати треба ще зі школи. Ми бачимо з профільним Міністерством культури та інформаційної політики, з МОН і з Мінцифри три напрямки: медіаграмотність для дітей, для дорослих та студентів профільних журналістських вишів.
Медіаграмотність дітей та молоді — це створення міні-серіалів і окремих курсів з теми інформаційної гігієни. В нас є домовленість з UNICEF України, що вони профінансують і реалізують проект медіаграмотності для дітей, а потім для молоді на прикладі коронавірусу. Основні правила будуть задані, а практичні навички будуть на прикладі інформації про коронавірус. Тут фейків було багато.
Також має бути глобальна державна програма — імплементація елементів здобуття критичного мислення в навчальну програму дистанційного навчання, офлайнових програм, підручників. Окремо є освіта для дорослих. Окрема категорія це студенти ВНЗ, які випускають журналістів. І для тих, хто вже працює — в різних типів медіа, для центральних, регіональних, по перевірці інформації. В нас медіа грішать тим, що посилаються на анонімні джерела, анонімні телеграм-канали, сайти з дивною назвою. І коли це піднімається на рівень якісної преси, це велике питання, бо читачі ж довіряють.
— Судова реформа. Законопроект критикують з точки зору корупційних ризиків. Чи будуть вагомі поправки, можливо новий законопроект?
Що стосується законопроекту № 3711 (Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування — ред.), який був поданий Президентом, він схвалений правовим комітетом, рекомендований до розгляду в залі, його будемо розглядати на початку сесії — в вересні-жовтні. Якщо говорити коротко — це доопрацьований текст законопроекту № 1008 (Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування — ред.), який був скасований КСУ. Там якраз зняті спірні моменти і він вже отримав хороші відгуки від представників судового самоврядування, різні палати і ради відправили листи на комітет, що вони його підтримують.
Ясно, що там є і питання дискусійні і про міжнародних експертів, які будуть мати вплив на відбір суддів. Є в принципі чітка позиція західних дипломатів щодо того, що це необхідно. Між першим і другим читанням час на внесення правок є. Це президентський законопроект, тому він в такому вигляді буде прийматися в першому читанні. Якщо загалом говорити про реформу правову, це не лише судова реформа, це прокуратура, адвокатура і так далі. Тому профільний комітет наш, голова Андрій Костін, піднімають питання про те, що треба перезавантажити роботу комісії з питань правової реформи, яка при президентові діє. Там на керівних посадах ще ті люди, які зараз не працюють.
— В яких містах очікується гостра боротьба кандидатів на місцевих виборах?
Я думаю, що не гострої боротьби не може бути апріорі, усюди буде боротьба. Звичайно, ми в абсолютно кожному обласному населеному пункті, в містах обласного значення, важливих для нас, робили соціологію. Розуміємо які стартові умови. Кажуть, що ми провели праймеріз тільки в столиці. Насправді такі міні-праймеріз проходять в кожному обласному центрі. Є ряд кандидатів, вони між собою конкурують, всі пройшли через цю соціологію, через перевірку на доброчесність. Однозначно усі проходять співбесіду у Президента, саме (потенційні кандидати — ред.) в мери обласних центрів. Це логічно, бо це партія Президента, і коли Зеленський дає частинку свого імені, то це треба якось пройти верифікацію доволі серйозну.
Якраз трошки недооцінюють наші шанси на західній Україні. Але в таких містах як Чернівці, Ужгород, там взагалі, навіть вже за першими опитуваннями, наші кандидати займають лідируючі місця. Дуже багато чого залежить від стартового рейтингу старого мера. Якщо цей стартовий рейтинг на рівні 60-70%, то значно складніше конкурувати. І тут вже надзавдання, щоб були другі тури у таких містах, де велика підтримка діючих мерів.
— На прикладі Одеси, чи справді плануєте висувати Олега Філімонова?
Він розглядається, я так розумію, є одним із кандидатів. Точно замірялися інші кандидати і були інші кандидати. Я думаю, що в такому випадку це могла би бути дуже креативна кампанія, вона би точно була нестандартна. Бо проводити стандартну політичну кампанію у випадку, якщо у діючого мера підтримка понад 60%, не дуже буде ефективно.
— Як відбувається підготовка до місцевих виборів?
Який у нас план по виборам — у серпні — на початку вересня будуть презентації регіональних стратегій. Орієнтовно 21 серпня, але не пізніше, ніж 22 серпня, ми проведемо партійний з’їзд. Основна його юридична мета — це висунути кандидата по 208 округу в Чернігівській області. Довибори там відбудуться в один день з місцевими виборами, тобто 25 жовтня. І рішення про висування приймає саме з’їзд партії. Також ми хочемо презентувати команди, кандидатів на мерів обласних центрів. Юридично обласні конференції вже відбудуться у вересні. Але ми вважаємо, що треба мати хороший публічний медійний старт для наших кандидатів. І власне з 5 вересня стартує офіційна кампанія. Ми розуміємо, що багато буде других турів, до середини листопада ми будемо перебувати в цьому виборчому процесі. Я вважаю, що є хороші шанси фактично в усіх містах — це вже залежить від активності, від грамотних кампаній, які будуть проводити наші штаби.
— Для “Слуг народу” вже був “Трускавець”. Тепер з’являться нові члени партії, чи будуть їх навчати, чи вже проходить навчання?
Рівно рік тому ми сідали в потяг і їхали в Трускавець. Дуже правильно, що ми тоді організували таке семиденне навчання, навіть не для самого навчання, а для тімбілдінгу, ближчого знайомства. Навчання у нас насправді продовжується, але у дистанційному форматі. У нас є партійний освітній центр, ми провели ще до коронавірусу групові навчання і медіатренінги, курс англійської мови. Зараз ми провели перший тренінг з навчання для регіональних штабів, це за напрямками: діджитальний, медійний, технологи, юристи, бухгалтера.
Треба розуміти, що після 25 жовтня це уже будуть не сотні депутатів. Це будуть тисячі депутатів. Десь, наприклад, 10 тисяч депутатів від “Слуги народу” різних рівнів чи більше. Зрозуміло, що одночасно їх збирати неможливо. Але ми будемо точно продовжувати це робити у форматі навчання за напрямками і будемо це робити в регіонах, знаходити лідерів, які можуть проводити тренінги самостійно.