Дослідники протестували низку матеріалів, що містяться в тканинах, будівельних матеріалах і виробах із пластику.
"Результати говорять про те, що пластик є джерелом газових домішок, які впливають на клімат, причому з виробництвом виробів з пластмаси і накопичення пластику в навколишньому середовищі, обсяги цих емісій будуть тільки збільшуватися", - йдеться в доповіді.
Особливо небезпечні целофанові пакети, які у великих кількостях містять поліетилен - один з найактивніших джерел метану та етилену.
"На тлі прогнозованого зростання виробництва пластика в глобальному масштабі важливо, щоб виробники пластика, а також держави, які намагаються зупинити зміну клімату, розуміли, які масштаби емісій метану і етилену і як вони впливають на екосистеми", - коментує результати дослідження експерт програми ООН з навколишнього середовища Ніклас Хагельберг.
Також повідомляється, що концентрація метану в атмосфері за останні два століття подвоїлася.
За оцінками Міжурядової групи зі зміни клімату, здатність метану затримувати тепло і нагрівати атмосферу - в 86 разів вище, ніж у вуглекислого газу.
Нагадаємо, надлишок пластикового сміття став проблемою для багатьох країн в світі, і Україна не виняток. Щорічно наша країна накопичує близько 12-15 млн тонн твердих побутових відходів, 40% з яких - це тара, зокрема пластикова.
Експерти вказують, що проблема криється у відсутності мотивації у українців цивілізовано поводитися зі сміттям, зокрема пластиковими пляшками.
Боротися з пластиком більшості європейських країн допомагає (заставна) депозитна система збору тари.
Принцип її роботи полягає в тому, що при здачі пляшок в спеціальний автомат споживачам повертається частина грошей, сплачених при купівлі напою. Чим більше пляшок збере автомат - тим більше тари можна повторно використовувати або переробляти.
Це в свою чергу зменшує кількість сміття, яке осідає в океанах і на звалищах.
Крім Німеччини, така система успішно діє в Швеції, Норвегії, Фінляндії, Данії, Естонії. Наприклад, в Норвегії завдяки цій системі збирають 95% тари, в Фінляндії - 93,3%, а в Данії - 89%.
Україна, при наявності необхідного законопроекту, не може ввести таку систему вже півтора року.