Деталі
Національний антарктичний центр каже, що причина зростання популяції птахів біля станції природна. До 2007 року субантарктичні пінгвіни взагалі не гніздилися біля "Академіка Вернадського". Головною причиною цього вчені вважають пізнє розмерзання вод навколо острова Галіндез, де розташована станція. Тоді морози доходили до позначки -20 С⁰ і нижче. Через наявність криги пінгвіни не могли ефективно полювати і обирали території північніше, де крига не застоювалася. У зв’язку з потеплінням в районі Західного узбережжя Антарктичного півострова субантарктичні пінгвіни направилися на південь.
Перші їхні гнізда з’явилися 2007 р. на мисі Марина-Пойнт поблизу станції. З 2011-го до 2022 року кількість гнізд субантарктичних пінгвінів на нашому острові зросла більш як в 6 разів (220 гнізд 2011 р. порівняно з 1434 гніздами 2022 р.) А 2020 рік став рекордним – майже 1800 гнізд.
Торік через велику засніженість навесні (коли місця гніздування в низинах стали непридатними) та ростом своєї ж чисельності пінгвіни стали “скелелазами”. Вони оселилися на колись недосяжних для них скелях в районі Пінгвін-Пойнта, а також на куполі Говорухи – домінівній височині острова. Так ці птахи значно розширили ареал свого проживання. Така ж ситуація і цього року.
"Звичайно, полярники люблять усіх представників антарктичної природи. Але іноді жаліються, що за такої кількості пінгвінів-сусідів маєш відчуття, наче живеш на птахофабриці – і за запахами, і за звуками. Зміна кількості популяції субантарктичних пінгвінів наразі одна з небагатьох чітко задокументованих реакцій природи на останні зміни клімату в регіоні. Тому це питання перебуває в епіцентрі уваги українських вчених", - ідеться у повідомленні.
Нагадаємо
У листопаді біля української антарктичної станції “Академік Вернадський” зафіксували новий сніговий рекорд. Висота снігу сягнула майже 3,5 м.