Станом на кінець травня цього року до Державного реєстру ветеранів внесено дані про 1,2 мільйони осіб. За різними оцінками, і в залежності від того, коли завершиться російсько-українська війна, кількість цих людей може сягнути 4-6 мільйонів. І більшість з них, зрозуміло, це будуть люди, які пройшли пекло бойових дій. Також кількість осіб з інвалідністю в Україні за час повномасштабного російського вторгнення зросла на 300 тисяч, пише УНН.
Ці сухі цифри статистики вкотре підтверджують той факт, що ветеранська політика в Україні набагато років вперед має стати пріоритетом для держави.
Історичні приклади багатьох повоєнних періодів показують, що багатьом людям у формі згодом буває важко повернутися до звичного мирного життя. Ці люди потребують медичної реабілітації, психологічної підтримки. Хтось навіть не знає як оформити статус учасника бойових дій чи інвалідність, отже їм потрібна і юридична допомога. І що найголовніше, цих людей необхідно забезпечити базовими потребами: їм потрібні робота або стабільна фінансова підтримка та житло.
За даними профільного міністерства, 70% ветеранів мали офіційне працевлаштування до мобілізації і більше половини з них матиме потребу в працевлаштуванні після повернення до цивільного життя. При цьому, в Українському ветеранському фонді раніше озвучили інформацію, що на початок цього року кількість безробітних серед ветеранів зросла майже до 31%.
Згідно з опитуванням цього ж Фонду, більше 29% українських ветеранів потребують власного житла, а 26,5% - покращення житлових умов.
Безумовно, все це серйозні виклики для держави. Цього року на ветеранську політику в державному бюджеті закладено більше ніж 14 мільярдів гривень. В Мінветеранів вважають, що цей показник максимально наближений до реальних потреб. Але багато чого залежить і від того, наскільки ефективно використовуються ці кошти та реалізується ветеранська політика на місцевому рівні.
"Як кажуть самі ветерани – вони не хочуть подачок від держави, вони хочуть бути активними, повноцінними членами суспільства. Тобто працювати і заробляти. І це завдання і держави і бізнесу – щоб створювати і робочі місця і умови для роботи в тому числі осіб з інвалідністю.
Органи місцевої влади допомагають, але в залежності від фінансування. Якщо наприклад говорити про потужні об’єднані громади, такі як Київ, Львів, Дніпро, Запоріжжя, Київ -вони мають більше ресурсу. А коли це сільські ОТГ, то там не завжди є центри надання послуг. Якщо держава гарантує в Конституції, а це сьогодні є в законах, то держава має цим законом гарантувати не залежно де б ветеран проживав, аби був рівний доступ до пільг і умов проживання, працевлаштування тощо", - зазначив перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань соцполітики та захисту прав ветеранів Михайло Цимбалюк в коментарі УНН.
Водночас, навіть у не надто великих громадах все ж є ресурси для того, щоб ветерани не почували себе покинутими напризволяще. Так, днями у Броварській громаді відкриють ветеранській хаб, який стане своєрідним сервісним центром і додатковим інструментом підтримки цих людей.
"Найчастіше ветерани звертаються до нас по питанню житла. Якщо люди потребують поліпшення житлових умов, то вони стають на облік. Цього року в рамках реалізації відповідної державної програми Броварська міська рада отримала 39 мільйонів гривень субвенції з державного бюджету на житло для інвалідів війни.
Є велика потреба в фізичній реабілітації ветеранів. Для цього у нас передбачено безкоштовне відвідування двох басейнів. Один з них облаштований спеціальним підйомником, і ним можуть користуватися ветерани, які через поранення не можуть пересуватися. Щодо працевлаштування ветеранів, то у межах програми професійної адаптації у нас зараз на черзі 15 осіб. Така невелика кількість людей пояснюється тим, що значна кількість ветеранів, людей, які отримали поранення на війні, офіційно все ще рахуються військовослужбовцями", - розповіла начальниця відділу з питань ветеранської політики Управління соцзахисту Броварської міськради Марина Кісліцина в коментарі УНН.
Мер Броварів Ігор Сапожко у свою чергу зазначає, що у міської ради є чітке розуміння того, ветеранська політика – це, фактично, ключовий напрямок її діяльності.
"Зараз в нашій громаді нараховується до двох тисяч ветеранів, з них 278 – це особи з інвалідністю. І як би ми того не хотіли, поки триватиме війна, кількість цих людей, на жаль, зростатиме. Їм потрібна психологічна та фізична реабілітація, комусь треба допомогти з роботою, житлом. Ми щодня стикаємося з цими питаннями тут, на місці. І, звісно, щоб їх вирішувати потрібно, щоб працювали відповідні державні програми і було належне фінансування. Ми зі свого боку теж виділяємо певні кошти на підтримку ветеранів, спрощуємо процедури вирішення нагальних питань. Адже ці люди зі зброєю в руках захищали нашу землю, ї їм треба віддати належну повагу", - розповів УНН Ігор Сапожко.