“Варто сказати, що державна підтримка від МінАПК в останні роки є досить ефективною, адже український споживач отримує якісну продукцію тваринництва за стабільною ціною. У підтвердження моїх слів варто просто зайти на сайт Держстату і побачити, що, до прикладу, тушка куряча коштує сьогодні 54,90 грн за кг, у серпні минулого року ціна була 53,94 грн/кг або +2% зростання ціни; свинину сьогодні продають за 114,26 грн/кг, а у минулому році вона коштувала 107,57 грн/кг або +6% зростання ціни.
Згадаймо, що за тими ж офіційними даними інфляція минулого року становила 13,7%, а її драйверами були тарифи на комунальні послуги, енергоресурси, аж ніяк не ціни на продукти харчування, які завдяки держпідтримці вдалося стабілізувати”, — наголосив експерт.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Німців закликали готуватися до суттєвого подорожчання курятини
За словами Мороза, ціни на м’ясо в Україні сьогодні є нижчими, ніж у країнах Європи.
"Тушка куряча коштує в країнах Європи близько 5 євро (орієнтовно 150 грн), а 1 кг свинини близько 8 євро (більше 200 грн.). Щодо Польщі, то там ситуація така, що вартість тушки курячої часто навіть дешевше, аніж в Україні, однак те ж філе продається набагато дорожче аніж в середньому в країнах Європи — це пояснюється логікою виробництва й підходами до забезпечення прибутковості місцевих компаній.
Однак, в Україні політичні популісти на польській ідеї спекулюють і влаштовують публічні цькування, не вивчаючи проблему комплексно“, — наголосив він.
Спекулюють і ті, хто стверджує, що дотації отримують лише “свої”, зазначив Мороз.
“З приводу отримання компанією МХП відшкодування на рівні 190 млн грн, то це є очікуваною подією, адже компанія дуже багато років поспіль нарощує свої виробничі потужності. У 2017 році інвестовано в Україну 134 млн дол., цього планувалося вдвічі більше.
Компанія регулярно заявляє про це у власній публічній фінансовій звітності, прес-релізах. Важко звинувачувати керівництво компанії в лобізмі даної програми. Тому всі ці публічні заяви проти МХП і особисто проти Косюка — не більше, ніж поливання брудом і чорний піар.
Тут, скоріше, варто наголосити на наступному: якби деякі суб’єкти господарювання чесно сплачували податки й інвестували кошти прозоро з наявністю відповідним чином затвердженої проектно-кошторисної документації, необхідними дозволами на будівництво, унормованими земельними відносинами, публічною фінансовою звітністю, то проблем би з отриманням жодних дотацій не виникало.
Я нагадаю, в минулому році принцип був простий: чим більше сплатив податків — тим більшу отримав компенсацію з бюджету (так звану, квазіакумуляцію). У 2018 році року МінАПК пішло за принципом, що діє в рамках СОТ та асоціації з ЄС — "yellow box policies", що передбачає ті види бюджетної підтримки, які стимулюють розвиток виробництва. А в ЄС це загально прийняті механізми: регулювання ринкових цін, дотації та субсидії, пільги на транспортування і списання боргів, компенсація інвестиційних витрат чи банківських відсотків тощо.
Проблема в тому, що в такій політиці потрібна довгострокова стратегія з передбачуваними правилами гри, адже окупність виробництва не вимірюється в місяцях. Для того аби стати рентабельним, вирощуючи "червоне м’ясо", потрібно не менше 3-5 років ефективності бізнес-процесів і мільйони доларів інвестицій. На це й орієнтується наразі МінАПК, залишилося знайти фінансово спроможних інвесторів”, — резюмував експерт.
Нагадаємо, участь в державній програмі з розвитку тваринницьких комплексів взяли лише 5 компаній: “Прогрес”, “Вінницька птахофабрика” (МХП), “Генетик-Інвест”, “Урманське” і “Аграрна компанія 2004”.
При цьому дотації “МХП” скорочено цього року з 1,4 млрд грн до 190 млн грн.