22 листопада відбувся круглий стіл "Ціннісна українізація в освіті: сучасність і стратегії на майбутнє", під час якого презентували результати моніторингового дослідження щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти, передає УНН.
Учителі відмовляються від російськомовних матеріалів, а учні й учениці надають перевагу україномовному змісту. Понад 90% респондентів назвали рідною мовою українську та використовують її в родинному колі, навчальній діяльності, культурних практиках тощо. Отож освітній простір шкіл дедалі українізується, і варто й надалі продовжувати ініціативи, які б сприяли позитивній динаміці застосування державної мови в освітньому процесі
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь зауважив, що проведення досліджень забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі в умовах війни має вагоме прикладне значення.
Це не лише внесок у розуміння процесів, які відбуваються в умовах імплементації мовного законодавства, а й практична діяльність на захист національних інтересів. Прикметно, що позитивна динаміка найяскравіше спостерігається в тих школах, де є чітка позиція керівництва щодо мовної політики.
Мова слугує об’єднавчим чинником нашого суспільства та інструментом опору ворогу. Саме тому в системі освіти володіння та вміння послуговуватися державною мовою є однією з ключових компетентностей у Новій українській школі
Деталі
Використання україномовних матеріалів вчителями зросло з 82% до 93%.
Про те, що освітній процес у закладах освіти відбувається українською мовою зазначили 93% батьків (у 2021/2022 навчальному році цей показник становив 87%).
Водночас результати тестувань вказують на середній рівень знань з української мови більшості учнів та учениць 6-х і 8-х класів.
Виявлено також позитивну тенденцію у використанні української мови учнями й ученицями в Інтернеті::
- кількість опитаних школярів (62%) вважають мову контенту важливою, що є значним зростанням порівняно з минулим роком, коли цей відсоток становив 43%;
- на 16% зросла кількість дітей, які краще сприймають україномовний контент;
- на 17% більше дітей почали використовувати україномовний контент;
- на 9% більше дітей почали спілкуватися онлайн виключно українською мовою;
- на 10% менше дітей споживають російськомовний контент;
- на 19%, порівняно з минулим роком, збільшилось використання української мови в Інтернеті батьками учнів і вчителями.
Натомість головними чинниками, що перешкоджають учасникам освітнього середовища спілкуватися суто українською мовою, є:
- мова контенту в інтернеті;
- вплив російськомовного середовища;
- звичка спілкуватися російською мовою в родині;
- недостатній рівень володіння українською мовою.
Навіть маючи бажання додатково розвивати чи покращувати свої знання з української мови, безплатними мовними курсами скористалися лише 32% учнів та учениць з-поміж 72% охочих.
Тож Уряд, громади та адміністрація шкіл продовжуватимуть роботу з популяризації вивчення й удосконалення знань з української мови.