Деталі
Юань вперше перевершив долар за місячним обсягом торгів у лютому, а в березні різниця стала помітнішою, свідчать дані, складені Bloomberg на основі щоденних звітів про угоди Московської біржі. До вторгнення обсяг торгів юанем на російському ринку був мізерний.
Перехід відбувся після того, як цього року додаткові санкції торкнулися тих небагатьох російських банків, які зберегли можливість транскордонних переказів у доларах та інших валютах країн, затаврованих кремлем як «недружні». Raiffeisen Bank International AG, російська філія якої залишається одним з основних провідників міжнародних платежів у країні, виявився серед кредиторів, які зазнали підвищеного тиску з боку європейської та американської влади.
Широкі санкції, спрямовані проти фінансової системи росії, змусили кремль та російські компанії перевести свої зовнішньоторговельні операції з долара та євро на валюти країн, які відмовилися приєднуватися до будь-яких обмежень.
Міністерство фінансів перевело свої ринкові операції на юань замість долара на початку цього року та розробило нову структуру для фонду національного добробуту, щоб 60% його активів трималися у юанях. Банк росії регулярно закликає компанії та громадян переводити свої активи в рублі чи «дружні» валюти, щоб уникнути ризику їхнього блокування чи заморозки.
Незважаючи на все це, долар досі залишається найпопулярнішою валютою на російському ринку, лише зрідка поступаючись юаню за обсягами в кожен торговий день, згідно з біржовими даними, зібраними Bloomberg.
Крім того, хоча юань був більш популярним у росії, контроль за рухом капіталу в Китаї, а також геополітичні побоювання серед глобальних інвесторів залишаються бар'єром, оскільки Пекін прагне просувати використання валюти за кордоном. За даними МВФ, розподіл світових валютних резервів у юанях становив близько 2,7% від загальної суми до кінця минулого року порівняно з піковим показником 2,9% у першому кварталі.
«Зараз на ринку менше доларів, оскільки доходи росії скоротилися через падіння цін на нафту та скорочення експорту», - сказав Іскандер Луцко, стратег ITI London. При цьому «імпорт товарів із росії до Китаю зріс на 29%, хоча експорт із Китаю стагнує».