Цими коштами неможливо вивести із стагнації цілу галузь, можна лише окреслити ключеві орієнтири, пояснив він.
"За розміром підтримки АПК нашу країну, на жаль, не можна порівняти з іншими країнами. Йдеться навіть не про абсолютні кошти, а про відсоток ВВП. Тому не варто ділити держпідтримку на "малих", "середніх" чи "великих". Потрібно говорити про стратегічні цілі держави, яких ми хочемо досягти цими дотаціями.
З точки зору однієї людини, 6,3 млрд грн на рік - це досить велика сума, а з точки зору сектору - незначна. Це 1% ВВП. І з таким об'ємом фінансів неможливо підтримати весь сектор, тому має бути ключовий орієнтир. Минулого року держава поставила за ціль підтримати виробника, який націлений на внутрішній ринок у галузі тваринництва і садівництва. Цього року - ціль та сама, що вже є позитивом", - сказав він.
Т.Висоцький нагадав, що дотації два роки тому прийшли на зміну спецрежиму оподаткування агропромислового сектору, який діяв у країні з 1998 року. Однак порівнювати ефективність цих механізмів зарано, зазначив експерт.
"Поки що важко оцінити і порівняти, який механізм працює ефективніше. Проте, уже можемо відзначити, що принцип квазіакумуляції ПДВ є прозорим, там відсутній корупційний елемент. Як би там не було, але змінювати механізми надання держпідтримки щороку не варто, адже тоді об'єктивність їх дії неможливо буде оцінити", - резюмував він.
Нагадаємо, у 2018 році механізм розподілу дотацій було змінено. Замість квазіакумуляції ПДВ державну підтримку переорієнтували на розвиток тваринницьких комплексів. Зокрема, запропоновано часткову компенсацію погашення тіла кредиту (25%) і 30% вартості введених в експлуатацію тваринницьких комплексів. Водночас, за даними експертів, який би механізм розподілення дотацій не був, переважну їх більшість отримуватимуть птахівники як основні в структурі тваринництва України.