Як повідомляється, за результатами міжнародного журналістського розслідування схеми під кодовою назвою “Глобальна пральня”, грошові перекази у всіх випадках надходили від молдавського Moldindconbank або латвійського Trasta Komercbanka.
Найбільша сума — 27,4 млн дол. — надійшла на рахунки Commerzbank, близько 24 млн дол. — на рахунки Deutsche Bank.
Commerzbank відмовився коментувати цю інформацію, зазначивши лише, що дотримання норм, спрямованих на запобігання незаконним трансакціям, завжди мало для нього велике значення. Зі свого боку Deutsche Bank повідомив, що він “значно посилив і розширив системи контролю, а у 2015 році найняв тисячу нових співробітників у відділи з боротьби з незаконними трансакціями і фінансовими злочинами".
Водночас розслідувачі відзначають, що у Commerzbank не викликав жодних підозр переказ 23 млн дол. від одних і тих же фірм-“поштових скриньок” на 63 різні рахунки, хоча назви цих сумнівних фірм стали відомі ще у 2014 році.
Що стосується Deutsche Bank, який виступав у ролі банку-кореспондента для Moldindconbank і Trasta Komercbanka, то він продовжував співпрацювати з ними, незважаючи на те, що латвійські фінустанови отримали репутацію “Ельдорадо для відмивання грошей”. Великий американський банк JP Morgan Chase ще у 2013 році був змушений припинити роботу з ними під тиском органів фінансового нагляду США. Trasta Komercbanka став широковідомим через найбільший корупційний скандал в історії Росії — “справу Магнітського”.
Розслідування було проведене міжнародною організацією журналістів-розслідувачів (Organized Crime and Corruption Reporting Project — OCCRP), “Новою газетою” і німецькою Süddeutsche Zeitung. Загалом у вивченні схем “Глобальної пральні” брали участь понад 60 журналістів із 32 країн.
Як повідомляв УНН, 17 банків Великої Британії були причетні до відмивання 740 млн дол. із Росії.