Цьогоріч школярів, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, у 113 школах району на територіях радіоактивного забруднення годуватимуть по 39-40 грн на день. Ця фірма годувала їх торік по 20-21 грн, а ТОВ “Атомсервіс” позаторік — по 26-34 грн.
Ціна угоди всього на 0,2% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 118,79 млн грн.
Замовник використовував незвичайні нецінові критерії оцінки пропозицій. Власне ціна “важила” 80%, а решта 20% припадало на наявність експлуатаційного дозволу (10%) та акту обстеження потужностей (10%). Відсутність цих документів давала учаснику 0%.
Експлуатаційний дозвіл мав бути виданий Держпродспоживслужбою учаснику як оператору ринку, що провадить діяльність зі зберігання харчових продуктів на складі. Акт обстеження потужностей мав бути складений за результатами проведення планової або позапланової перевірки стосовно додержання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти за 2020 рік та виданий учаснику територіальним органом Держпродспоживслужби. Акт мав підтверджувати відсутність фактів порушення. ФОП Богдан Алла Костянтинівна вимагала від замовника пояснень, як надати акт за 2020 рік, якщо учасник не був включений до річного плану перевірок на 2020 рік та акт у 2020 році не видавався. На її думку, ця вимога дискримінаційна. Вона зауважила, що на тендері освітян Кролевецької міськради вимагався акт, виданий не раніше трьох місяців тому, однак ТДВ “Глухівський хлібокомбінат” змогло знести цю вимогу через АМКУ.
Замовник відповів, що в Україні поширені харчові отруєння в школах, тому він вважає вимогу акту за 2020 рік логічною для якнайактуальнішого підтвердження відповідності вимогам санітарно-гігієнічного законодавства. При цьому він заявив, що на тому тендері акт був обов’язковим, тоді як відповідати неціновому критерію учасник не зобов’язаний. “Атомсервіс” теж стверджував, що нецінові критерії встановлені протиправно. Замовник відповів, що закон містить низку прикладів нецінових критеріїв, а не вичерпний перелік.
Загалом у інших “харчових” замовників по Україні за останній рік знайшлося щонайменше 10 тендерів із неціновим критерієм щодо дозволу та 37 тендерів із неціновим критерієм щодо дозволу. Це стало розповсюдженим та узаконеним явищем, відмічає засновниця “Ліги антитрасту” Агія Загребельська.
“Під час так званої „другої закупівельної революції“ наприкінці 2019 року депутати внесли зміни до Закону „Про публічні закупівлі“ та, фактично, дозволили замовникам застосовувати будь-які критерії оцінки будь-коли. Ми попереджали тоді, що така широка дискреція є ризикованим кроком та використовуватиметься недобросовісними замовниками для закупівлі товарів за необґрунтовано завищеною ціною. Цей кейс, черговий тому доказ. Якщо б така вимога була не в критеріях оцінки, а у обов’язкових вимогах тендерної документації, цілком ймовірно, що учасник, оскарживши її до Тендерної колегії АМКУ, здобув би перемоги. Боротися ж з подібною дискримінацією в нецінових критеріях — важче. Тому бізнес не ризикує зайвий раз грошима для внесення плати за подання скарги, що призводить до зниження конкуренції на закупівлях та перевитрачання бюджетних коштів”, — розповіла Загребельська “Нашим грошам”.
Контекст
Голова правління громадської асоціації “ФармРада” Олена Пруднікова заявила, що нове керівництво Держпродспоживслужби не може впоратися з наданими державою функціями.
“Держпродспоживслужбі держава надала функції, які її керівництво не може виконати. Вони перевіряють все — і одночасно нічого. Люди, які нещодавно почали працювати у Держпродспоживслужбі, часто не розуміються в профільних питаннях. Складається враження, що нове керівництво там виключно для залякування суб’єктів господарювання і своїх корупційних заробітків. Ключовий орган контролю використовують максимально не ефективно”, — наголосила Пруднікова.
Довідка
Конкурс на посаду голови Держпродспоживслужби затягнувся майже на рік і розпочався з 24 жовтня 2019 року. Після того, як Ігор Петрашко 17 березня 2020 року зайняв посаду міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Кабінет міністрів України видав розпорядження № 825-р від 8 липня 2020 року. У ньому прем’єр-міністр Денис Шмигаль зробив Ігоря Петрашка уповноваженою особою для проведення співбесіди на вакантну посаду голови Держпродспоживслужби. Таким чином Кабмін зміг призначити віцепрезидентку AgroGeneration Владиславу Магалецьку на посаду без конкурсу — виключно за рекомендацією міністра Петрашка.
Мільйонерка та чиновниця Владислава Магалецька
Глава Держпродспоживслужби Владислава Магалецька 2014-2016 році була заступницею Міністра аграрної політики та продовольства України. З 2016 року перебувала на посаді віцепрезидентки інвестиційного фонду SigmaBleyzer Investment Group та віцепрезидентки аграрної компанії AgroGeneration, пов’язаних із відомим американським бізнесменом українського походження Майклом Блейзером.
Перед призначенням на посаду глави Держпродспоживслужби Владислава Магалецька у декларації вказала статки своєї родини, серед яких 4 квартири в Києві: на 169 кв.м. за 4,09 млн грн, на 70 кв.м. за номінальною ціною в 50 тис. грн і дві в користуванні на 91,3 кв.м. та на 102 кв.м., а також житловий будинок на 237 кв.м. з земельною ділянкою 1003 кв.м. Також Магалецька задекларувала соболину шубу Ciolini за 450 тис.грн і сімейний автопарк з розкішних іномарок: Infiniti QX60 2017 року випуску за номінальною ціною 228,4 тис. грн, Porsche Cayman 2016 р.в. за 556,5 тис. грн, Toyota Camry 2017 р.в. за 450,9 тис. грн, Volvo S40 2012 р.в., без вказання ціни. Ціни на автомобілі у декларації значно занижено. Наприклад, Porsche коштує щонайменше 1,7 мільйона проти 556 484 грн, зазначених у декларації. А ціни на Infiniti стартують від 700 тисяч гривень, хоча у декларації авто “коштує” 228 443 грн.
Серед готівкових фінансових накопичень родини — 400 тисяч доларів, 5 тисяч швейцарських франків, 300 тис. грн, а також 2 млн гривень в різних валютах на банківських рахунках. Лише одна зарплата Владислави Магалецької за 2019 рік в компанії AgroGeneration склала 3,9 млн грн.