Сезон кліщів: Голубовська дала поради, як захистити себе від хвороби Лайма

Цитата

“Треба пам’ятати, що „кусючими“ є і личинки кліщів (для насичення потрібно близько 5 діб), і німфи (до 8 діб) і, природно, дорослий кліщ (до 12 діб). У процесі насичення маса личинок збільшується до 20 разів, маса німф — до 100 разів, а маса самок — до 120 разів. На фото можна порівняти розмір голодного і кліща, який насмоктався, ці розміри можуть бути орієнтиром часу присмоктування, що важливо для прийняття рішень про профілактику”, — зазначила лікар.

Хвороба Лайма — досить поширене трансмісивне захворювання, що представляє собою спірохетоз зі схильністю до поліорганного ураження, різноманіттям клінічних форм, з можливістю персистування збудника і формуванням хронічного перебігу хвороби. Звичайний сезон захворювання — з пізньої весни до ранньої осені і пов’язаний з активністю кліщів.

“Часті укуси кліщів останнім часом і є причиною занепокоєння людей, що, втім, обґрунтовано. Однак, не все так просто”, — уточнила Голубовська.

Що необхідно пам’ятати пацієнтам і всім людям

Лікар перерахувала чинники, які допоможуть зменшити ризик укусу кліща.

• Слід пам’ятати, що на доглянутих ділянках зі скошеною травою навряд чи будуть присутні кліщі, там немає необхідних їм тварин і мало вологи; навпаки, області, багаті на зелені насадження, як декоративними, так і природними, є більш симпатичними для кліщів, найвища їхня концентрація спостерігається в лісах;
• При перебуванні в зонах можливого перебування кліщів необхідно наносити на шкіру і одяг репеленти, які містять ДЕТА (діетілтолуамід), на одяг можна наносити акарацид перметрвн; чим вище концентрація ДЕТА, тим більш тривалий формується захист від кліщів, однак треба пам’ятати, що для дітей застосовувати продукти, що містять більше 10% ДЕТА протипоказано через підвищену абсорбцію і повідомлення про нейротоксичність; також навіть допустимі його концентрації не можна використовувати дітям для обробки рук внаслідок можливого попадання на слизові;
• Рекомендується носити сорочки з довгими рукавами, штани заправляти в шкарпетки, довге волосся ховати під капелюх;
• Світлий одяг покращує шанси швидкого виявлення кліща до його присмоктування, правда, є думка, що світлий одяг привертає кліщів, тому не слід надавати великого значення саме кольору одягу;

“Оскільки всі ці рекомендації не завжди практичні і можуть бути використані, особливо у дітей, ніхто не скасовує щоденний рутинний ретельний огляд складок шкіри, області за вухами, пупок, пах, пахвові западини, волосяну частину голови”, — підкреслила Голубовська.

Також необхідно убезпечити від кліщів домашніх тварин шляхом обробки репелентами, носінням спеціальних нашийників і т.д.

Що робити, якщо кліщ уже присмоктався?

У разі якщо кліщ уже присмоктався — не панікуємо і діємо відповідно до порад лікаря.

• Завжди пам’ятайте про те, що зараження набагато менш імовірно, але не неможливо, якщо кліщі прикріплені менш, ніж 24 години, але ця ймовірність різко зростає, якщо пройшло 48-72 години і більше після прикріплення кліща; ступінь насичення кліща може орієнтовно визначатися його розмірами.
• Кліща треба видалити, в ідеалі маючи при собі спеціальні пристосування; проте, набагато важливіше якомога швидше видалити кліща, ніж відкласти його видалення, розшукуючи щипці або рукавички, або повернувшись додому;
• Поширеною помилкою є спроба “задушити” кліща олією, вазеліном, лаком або бензином — все це тільки подовжує час впливу і, отже, ймовірність інфікування зростає;
• Не можна стискати кліща, розчавлювати і проколювати його, тому як боррелії (і інші збудники) можуть перебувати у всіх біологічних рідинах переносника;
• Видаляти кліща потрібно пінцетом або спеціальним пристосуванням, краще в рукавичках, захопивши його якомога ближче до шкіри і рівними вертикально спрямованими рухами повільно витягувати зі шкіри; якщо нічого такого під руками немає, можна використовувати просту нитку; перекручування, викручування збільшує шанси відриву частин кліща;
• Якщо при видаленні кліща в шкірі залишилися частини його ротової порожнини — не панікуйте, вони неінфекційні; спробуйте ще раз, якщо не вийшло — зверніться до лікаря або дайте спокійно місцю укусу гоїтися;
• Після видалення кліща треба обробити відповідне місце антисептиком або промити водою з милом; людина, що видалила кліща, також повинна вимити руки.

Лікар зазначає, що немає сенсу витрачати час на дослідження кліща на наявність борелій.

“У лікувальних установах при видаленні кліща або його частин не потрібно обробляти поле лідокаїном, тому що це може викликати його роздратування з викидом вмісту зі шлунка, де може знаходитися велика кількість збудника”, — уточнила Голубовська.

Яка профілактика захворювання?

Для профілактики захворювання в даний час використовують антибіотики.

“Краще уникати впливу кліщів. Їх швидке видалення є набагато ефективнішою стратегією профілактики, ніж прийом антибіотиків. Пов’язано це як з особливістю збудника, так і з особливостями інфекційного процесу в разі потрапляння боррелий в організм людини. Також необхідно пам’ятати, що навіть в ендемічних районах (як у нас) ризик передачі від укусу всіх кліщів оцінюється тільки на 1-2%”, — пояснила Голубовська.

За словами медика, для екстреної профілактики у дорослих і дітей старше 8 років використовують разово доксициклін у дозі 200 мг (у дітей від 4 мг/кг до 200 мг), тільки це має бути лікарське призначення, бо є певні протипоказання, наприклад, вагітним жінкам, але не тільки. Призначають таку профілактику протягом перших 72 годин від події, пізніше — не рекомендується.

“Замінювати профілактику амоксіцилліном також не рекомендується по ряду причин, тим більше проводити її цілими курсами, поєднуючи з іншими антибіотиками.

Наявна вакцина виявилася не дуже ефективною і знята з виробництва в 2002 році. Вакциновані нею люди зараз не захищені”, — пояснила Голубовська.

За словами інфекціоніста, хвороба Лайма досить ефективно піддається лікуванню, але тільки якщо воно відповідне. Якщо їх вчасно лікують за допомогою відповідних схем антибіотиків, повне одужання настає більш, ніж у 80% людей. Однак необхідно пам’ятати, що можлива реінфекція іншим штамом збудника.