“Традиційно амністія капіталу передбачає те, що держава пробачає всім без винятку власникам підприємств якісь податкові борги, податкові порушення, але натомість платники податків (юрособи) повинні сплатити певну суму до державного бюджету. Якщо буде реалізовуватись ідея амністії капіталу зі сплатою певної суми від всіх юридичних осіб до Державного бюджету, то це дало б у перший рік реалізації цієї ідеї збільшення надходжень до держбюджету, що опосередковано могло б привести до збільшення соціальних платежів. Але прямого зв’язку тут немає, адже управління нашою бюджетною системою відбувається практично у ручному режимі. Немає ніяких встановлених законодавчо принципів, формул, критеріїв, скільки саме у кожному фінансовому році коштів виділяється на соціальні платежі. До речі, збільшення соціальних платежів могло б постати теорією виправдання для українців, чому здійснюється амністія капіталу”, — сказав він.
За словами Новака, ініціатива Президента про амністію капіталу (озвучена на зустрічі з бізнесом — ред.) — це ініціатива не перша. Такі пропозиції і раніше надходили від українських політиків, але не були реалізовані.
“Зараз це виглядає як спроба після чергового перерозподілу власності, який Президент здійснював упродовж всієї своєї каденції, встановити статус-кво по власності на активах. Ключова проблема при проведенні амністії капіталу — визначення розміру платежу, для того, щоб отримати амністію. На мою думку, ця ідея дуже важка для виконання. Хіба що Президент буде особисто зацікавлений у цьому”, — вважає економіст.
Нагадаємо, представник Президента України в парламенті, народний депутат Ірина Луценко пояснила, що нульове декларування (подання проекту закону про яке до парламенту вже обговорюється) також стосується українців, які працюють за кордоном, і що це стане ще одним кроком до загального декларування.