За його словами, кредитні спілки на сьогодні є одним із фінансових інструментів, якими користуються люди. Тож вони мають працювати.
“Краще — це ворог доброго. Не треба їх (кредитні спілки — ред.) покращувати, бо потреби немає. Ви ж не чули про проблеми із кредитними спілками настільки серйозні, щоб треба було їх покращувати? Ні.
Щодо законопроекту № 6405. Почавши щось змінювати, давайте спиратися на те, що є. Чинні зміни (вказаного законопроекту — ред.) не врегульовують питання щодо залучення депозитів — не визначаються умови залучення, порядок повернення тощо. Якщо імплементація цих норм буде йти підзаконним актом, то у нас Мінфін, скоріше за все, буде займатися регулюванням кредитних спілок. І це вже є проблема. Поки вони працюють більш менш самостійно, будь-які претензії членів кредитних спілок один до одного чи до керівництва буде вирішувати суд. Якщо ж ухвалити цей закон то, можливо, це буде Мінфін. Нам потрібно збільшення рівня корупції у Мінфіні? Навряд чи”, — зауважив він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Законопроект Рибалки про кредитні спілки охрестили лобістським
Гаврилечко додав, що документ № 6405 не містить положень щодо захисту прав споживачів кредитних спілок та не деталізує відповідальності за порушення вимог даного законопроекту.
“Навіщо ухвалювати щось, що не дає більше гарантій і не врегульовує ті механізми, які зараз є? Збираєтесь удосконалити кредитні спілки, добре. Але де удосконалення?
Гірше того, запропонованими змінами нівелюється обов’язковість повернення кредитною спілкою внесків, які не підлягають поверненню в разі її виходу зі спілки. Тобто, ви вклали у кредитну спілку якусь суму коштів. Потім вирішили вийти із кредитної спілки. Якщо зараз вам ці гроші мають повернути в порядку передбаченому статутом, то після ухвалення цього закону це стає необов’язковим”, — пояснив експерт.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Законопроект Рибалки загонить кредитні спілки у тотальні збитки
Він також припустив, що лобіювати зміну законодавства стосовно кредитних спілок можуть зацікавлені у створенні кооперативних банків особи.
“Можливо відповідь на ваше питання криється ще в одних нормах, а саме — можливість монополії участі кредитних спілок у заснуванні кооперативних банків. І кооперативні банки отримують низку привілеїв. Наприклад, зниження росту статутного капіталу. Може цей законопроект саме зроблений для того, щоб надати можливість у дуже специфічний спосіб створювати невеличкі приватні кооперативні банки з трохи іншими вимогами до їхнього існування, ніж всі інші. А зовсім не задля того, щоб вдосконалити саму систему функціонування кредитних спілок. Я не виключаю такої можливості, що все це зроблено саме заради цих норм. Це нормальна практика для України, коли законопроект має одну назву, а його норми — нічого спільного не мають із його назвою”, — наголосив Гаврилечко.
Нагадаємо, раніше законопроект Рибалки “Про кредитні спілки” розкритикували фахівці Головного експертного управління ВР.
Про наявність у ньому корупційної складової заявила і лідер “БЮТ” Юлія Тимошенко.
Також, документ розкритикували і юристи.
“Коли я ознайомився із законопроектом № 6405, я зрозумів, що метою є не зміни й покращення роботи кредитних спілок, і не є метою захист громадян, членів цих спілок... Очевидно інше, — вказаному комітету (з фінансової політики та банківської діяльності — ред.) хотілося залізти в діяльність чужих комітетів.
Уявіть собі, що простим законом про кредитні спілки вносяться зміни в Земельний кодекс України, де держателем земельних ділянок сільськогосподарського призначення та прав оренди на них можуть бути не тільки банки, а й кредитні спілки. Тобто, хтось готує під свою кредитну спілку те, щоб під неї складали земельні ділянки”, — наголосив Кармазін.