"Прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту №3544 передбачено, що з 1 січня 2021 року плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування буде стягуватися виключно з транспортних засобів іноземних перевізників, які здійснюють транзит територією України. А з 1 січня 2024 року платити доведеться й українським транспортним компаніям. Однак у фінансово-економічному обґрунтуванні до другого законопроекту №3545 сума бюджетних надходжень розрахована, з огляду на загальний трафік вантажних автомобілів. Тобто, розрахунки фінансових надходжень від справляння дорожньої плати від іноземних компаній не проводилися. В цілому, депутати планують щорічно збирати з вантажоперевізників близько 8 млрд 913 млн грн. При цьому, цілком очевидно, що надходження від іноземців будуть в кілька разів меншими. Скільки - ніхто не знає, оскільки, повторюся, відповідних розрахунків просто немає", - свідчить автор.
Разом з тим, Хомич звертає увагу на те, що, відповідно до того ж фінансово-економічного обґрунтування, капітальні інвестиції в побудову самої системи справляння плати (придбання камер автоматичної фіксації, будівництво розрахункового центру, розробку програмного забезпечення, придбання терміналів оплати тощо), складуть трохи більше ніж 6 млрд 611 млн грн. Крім того, операційні витрати на заробітну плату, обслуговування програмного забезпечення, терміналів оплати та багато іншого виллються ще в 1 млрд 837 млн грн на рік. Пропоновані законопроектом №3544 зміни до ст.3 Закону "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" передбачають, що всі перераховані вище витрати будуть здійснюватися з Державного дорожнього фонду.
"Виникає перша серйозна колізія. Виходить, що більш ніж 6 млрд грн, які передбачені в бюджеті на будівництво і ремонт доріг, після прийняття законопроектів будуть спрямовані на впровадження системи справляння плати з іноземних перевізників. А ось скільки грошей держава отримає від іноземців, ще раз повторюся, ніхто не знає. Водночас з високою часткою ймовірності можна припустити, що доходи від дорожнього збору виявляться істотно меншими за капітальні інвестиції. Швидше за все, навіть операційні витрати на обслуговування системи справляння дорожньої плати надмірно перевищать бюджетні надходження", - вважає експерт.
Інна Хомич приходить до висновку, що протягом декількох років (принаймні до моменту збору дорожньої плати з усіх, в тому числі й українських транспортних компаній), будівництво та ремонт доріг в Україні буде фінансуватися на мінімальному рівні, оскільки цільові кошти бюджету, у випадку прийняття законопроектів, будуть спрямовуватися не на модернізацію і будівництво доріг, а на побудову та утримання платіжної системи.