Колишній народний депутат Олександр Шепелев, якого підозрюють у державній зраді, замовних вбивствах та інших злочинах, примудрився завдати Україні мільярдні збитки, грабуючи банківський сектор та провертаючи разом із дружиною інші фінансові оборудки. Попри це Верховний Суд вирішив змінити вирок в одній зі справ проти нього. Серед іншого, касаційна інстанція вирішила закрити епізод, який передбачав конфіскацію майна ексдепутата. Тоді експерти натякали на корупційну складову цієї справи й замовний характер рішення. УНН вирішили розповісти про фінансове збагачення Шепелева коштом Україні.
Олександр Шепелев народився в Горлівці Донецької області, тому свою кар’єру він почав саме з Донбасу. Поштовх у життя йому дав вітчим Володимир Кузнєцов, який на той час займав високу посаду в органах тоді ще міліції й привчив до не зовсім законного вирішення проблем. Зокрема він влаштував Шепелева на роботу в компанію "Універсал-Імпекс", яка належала найбільш впливовому бізнесмену регіону Юрію Лашину. У 1992 році Шепелев став заступником директора в цій компанії, яка тоді продавала автівки.
Після того, як Лашин придбав "Донкредитінвестбанк" для обслуговування фінансових потоків власного бізнесу, Шепелев, як підозрюють правоохоронці, замовив вбивство свого боса, щоб заволодіти банком. Тоді впливовий вітчим справу зам’яв.
Шепелев перетворив "Донкредитінвестбанк" у найбільший конвертаційний центр у Донецькій області. Однак пізніше на ринку "обнальних" послуг з’явився "АвтоКразбанк", який суттєво демпінгував банк Шепелева. Тому ексдепутат вирішив за 40 тисяч доларів замовити вбивство голови наглядової ради банка-конкурента Сергія Кириченка.
Після того, як Шепелев вирішив піти у політику, фінансові схеми за його участю сильно масштабувалися. Зокрема, відомо про те, що ексдепутат курував "Родовід Банк" і вивів із нього 40 мільйонів доларів. При цьому депутат намагався вбити свідка цієї грандіозної махінації – віцепрезидента банку Сергія Дядечка. Правоохоронці навіть затримала організатора та виконавців замаху.
Ці дані підтверджуються текстом ухвали Печерського районного суду Києва, який у 2014 році заарештував Шепелева.
Окрім того, інші ухвали Печерського райсуду Києва свідчить про те, що до фінансових махінацій з "Родовід Банком" була причетна й дружина Шепелева - Галина. За даними слідства, за схемою, яку організував Олександр Шепелев, його дружина незаконно отримувала кошти, спричинивши збитки на суму понад 34 мільйони гривень. Її суд відпустив під заставу 6,6 мільйона гривень.
Після того, як із Шепелева була знята депутатська недоторканість й він опинився за гратами, він не придумав нічого кращого, як влаштувати втечу до росії. Для цього він давав хабарі співробітниками СІЗО для того, щоб перевестися до лікарні, звідки за аналогічною схемою втік з-під варти.
У справі про хабарництво і втечу з-під варти Деснянський районний суду м. Києва виніс вирок, яким відправив у тюрму на 7 років ексдепутата Шепелева. Водночас усе його майно повинно було бути конфісковане. Вирок підтвердила апеляційна інстанція.
Проте під час розгляду касаційної скарги захисників Шепелева судді Верховного Суду Король В.В., Маринич В.К. та Марковець А.М змінили вирок. Зокрема, на їхню думку, факт хабарництва не був доведений, а тому справа у цій частині підлягає закриттю. Це автоматично скасувало конфіскацію вкраденого майна Шепелевим.
Ба більше, судді на основі нічим не підтверджених документів захисту врахували час, коли Шепелев перебував за гратами по інших справах, а також його нібито перебування під вартою в росії за екстрадиційним запитом України. Хоча насправді рф відмовилася видавати Україні колишнього депутата, бо це могло загрожувати її національній безпеці. Таким чином суд хотів відпустити ексдепутата на свободу, бо він нібито вже відбув покарання.
Прокуратура подала дисциплінарну скаргу до Вищої ради правосуддя на колегію суддів Верховного Суду.
За автоматичним розподілом, скаргу по справі Шепелева розглядатиме перша в історії суддя-член ВРП, яка воює на фронті проти рф, Олена Ковбій.
Шепелев, як виявилося, був цінним для росії, адже був агентом російських спецслужб. Про це свідчать документи, написані ним власноручно. Зокрема пояснювальна записка директору фсб.
Також підтвердженням є його активна позиція щодо виправдання російської агресії й анексії Криму, яку він висловлював під час спілкування із представниками фсб.
Експерти, опитані УНН, раніше ставили під сумнів об’єктивність рішення Верховного Суду, відверто говорячи про корупційну складову. Зокрема, на думку голови правління Фундації DEJURE Михайла Жернакова, судді Верховного Суду могли отримати грошову винагороду за таке рішення.
Політичний аналітик Олександр Кочетков вважає, що Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) повинне перевірити доброчесність суддів, які винесли таке рішення у справі Шепелева.
Тому постає логічне запитання, чи не було скасування конфіскації активів новою можливістю для Шепелева, так би мовити, вирішити питання по інших справах у судах, а також, як держава повертатиме збитки, які їй були завдані діяльністю агента фсб Шепелева?