Цитата:
“Понад 100 тис. російських військовослужбовців зосереджено біля України на тлі шквалу дипломатичних зусиль, спрямованих на те, щоб розрядити перспективу конфлікту. Якщо мир не переможе, найвищу ціну заплатять українці, які орієнтуються на Захід. Проте за гіршого сценарію, ціна великого російського вторгнення в Україну — одного з найбільших у світі експортерів зерна — може різко зрости по всьому світу, що призведе до стрибка цін на продовольство, що без того зростають, і підвищить ризик соціальних заворушень далеко за межами Східної Європи”, — пише колумніст.
Деталі
Так, зазначає Файола, економічним чинником є глобальний вплив санкцій Заходу проти Росії — великого експортера сільськогосподарської продукції, металів та палива, особливо у Західну Європу та Китай. І, на його думку, якщо ситуація загостриться настільки, що викличе “приголомшливі” санкції, це може призвести до різкого стрибка цін і погіршити проблеми з глобальними ланцюжками поставок через погіршення ситуації на ринках сировинних товарів, включаючи природний газ і метали, такі як нікель, мідь та платина, що використовуються у виробництві всього, від автомобілів до космічних кораблів.
“Але, мабуть, не менш важливо, що велике російське вторгнення також вплине на потік товарів з України, четвертого за величиною постачальника пшениці та кукурудзи у світі. Серйозний збій українського експорту — особливо у поєднанні з будь-яким призупиненням ще більшого експорту російського зерна" — може розкручувати інфляцію, яка і так сягає максимумів у деяких країнах, вважає експерт.
Особливу увагу він приділив паливу та продовольству. Так, за даними продовольчої агенції ООН, минулого року світові ціни на продовольство зросли на 28,1% — до найвищого рівня за десятиліття.
Побоювання з приводу війни вже призвели до того, що ф’ючерси на кукурудзу в США досягли найвищого рівня з червня, а ф’ючерси на пшеницю досягли двомісячного максимуму перед нещодавнім пом’якшенням, зауважив експерт.
Файола підкреслив, що за останні 20 років багаті врожаї в Україні “підвищили роль країни як світової житниці”: деякі з її найбільших клієнтів — економічно нестабільні, у деяких випадках держави Близького Сходу та Африки, яких роздирає війна, включаючи Ємен, Ліван і Лівію, де “брак зерна або стрибки цін можуть не тільки посилити злидні, а й викликати непередбачувані соціальні наслідки”.
Андрій Сизов, голова російської консалтингової компанії “СовЕкон”, у спілкуванні з експертом заявив, що у випадку, якщо російське вторгнення відбудеться і експорт буде серйозно підірваний, “це означатиме великі проблеми для всіх великих імпортерів продовольства, особливо в Північній Африці, Ірані, Судані, Афганістані та Єгипті... За такого сценарію зростає ризик соціальних заворушень у всіх цих країнах”.
Аналітик з харчових продуктів та сільського господарства з Breakthrough Institute Алекс Сміт зазначив у статті для Foreign Policy, що загрози українському експорту пшениці становлять найбільший ризик для глобальної продовольчої безпеки. До її клієнтів входять Китай і Європейський Союз, “але країни, що розвиваються, — це країни, де українська пшениця стала важливим імпортом”, написав він.
Вплив на світових споживачів може бути набагато гіршим, якщо Росія спробує, зокрема, підвищити експортне мито, щоб обмежити власне виробництво пшениці для забезпечення продовольчої безпеки під час будь-якої передбачуваної війни, вважає Файола.
“У цьому випадку американці майже напевно мають розраховувати на вищі ціни у супермаркетах. Наскільки вище, ніхто не знає”, — сказано у статті.
Контекст
Українська влада та західні партнери в останні кілька місяців звертають увагу на загострення Росією ситуації з безпекою на Донбасі, нарощування російських сил уздовж кордону з Україною, небезпеку нового російського вторгнення та посилення російської дезінформації.
Росія виставила низку вимог щодо так званих “гарантій безпеки” до США та НАТО. Зокрема, це стосується скорочення американських військ та озброєнь у Європі, а також відмови від подальшого розширення Північноатлантичного альянсу на схід за рахунок прийому до НАТО України та Грузії. Серія переговорів, що відбулася у Женеві, Брюсселі та Відні у січні, закінчилася, за словами Москви, “безуспішно”, що збільшує ризик ескалації конфлікту навколо України. Захід закликає Москву відвести війська від українського кордону та загрожує масштабними санкціями у разі можливого вторгнення.