Вердикт “винен”, раніше винесений італійським судом і такий, що обіцяв українському солдату 24 року в’язниці, вдалося скасувати завдяки зусиллям органів Міністерства внутрішніх справ і позиції його керівника. У хід справи Марківа особисто втрутився важкоатлет українського політикуму і силового сектора України — Арсен Аваков.
І так, як це було і чому український солдат, захищаючи Батьківщину, опинився за гратами в Італії? Невелика історія, що розгорнулася навколо імені Віталія Марківа на очах, фактично, міжнародної спільноти.
Італійський паспорт не став на заваді прояву патріотизму: Марків, який проживає в Італії уродженець Тернопільської області, повернувся в Україну захищати ідеали демократії під час Революції Гідності, приєднався до самооборони Майдану. Далі — відправився добровольцем на фронт, став бійцем 1-го батальйону Національної гвардії оперативного призначення, отримав офіцерське звання старшого сержанта. Але повернувшись до Італії, практично відразу потрапив у слідчий ізолятор — 30 червня 2017го його затримала місцева влада, інкримінуючи причетність до вбивства.
Справа у тім, що ще в 2014-му СБУ почала розслідування смерті фоторепортера Андреа Роккеллі і його російського перекладача-журналіста Андрія Миронова про час боїв під Слов’янськом, де служив Марків. Але закінчити його сбушники так і не змогли... А зволікання СБУ дорогого обійшлось нацгвардійцю — не дочекавшись результату, італійці вирішили провести власне розслідування, яке закінчилося для Марківа тюремним ув’язненням. Адже за версією Італії він був причетний до скоєння 30 мінометних ударів по підніжжю гори Карачун, де знаходився фоторепортер з перекладачем.
Однією з підстав для звинувачення стали фото на вилученому планшеті нацгвардійця, де, як припустили прокурори, була зафіксована позиція на горі Карачун, з якої вівся обстріл. Слідчі також припустили, що з цієї точки проглядається місце обстрілу — яр, в якому ховалися загиблі журналісти. Українця і його батальйон звинуватили в обстрілі яру з мінометів, та тільки конфуз виходить: у Нацгвардії на озброєнні мінометів не було в той момент. Звинувачення довелося “відкоригувати”. І хоч захист нацгвардійця обурився абсурдністю “доказів”, суд першої інстанції зупинився на наступній версії: ведучи спостереження за своїм сектором біля підніжжя гори Карачун Марків побачив репортерів, обстріляв їх з автомата і до того ж скорегував вогонь мінометів. Але тільки в цій версії мова вже йшла про міномети Збройних сил України.
Суд виносить суворий вердикт — 24 роки в’язниці. Всі опустили руки, боротися далі — ніхто не збирався. Ніхто не вірив, що в італійському суді можна буде довести невинність Марківа, тим більше тепер — коли доводи розглянуті і рішення прийнято. І багатьох здивувало наступне: відразу після винесення вироку МВС України забирає у СБУ справу про загибель Роккеллі і Миронова і за вказівкою Авакова Міністерство починає підготовку апеляційних матеріалів. Українська сторона знову береться за розслідування, тільки тепер його веде — МВС. Аваков добре знайомий з матеріалами справи, він особисто курує питання захисту нацгвардійця, особисто спілкується з адвокатами.
Перший силовик України Аваков все частіше демонструє лояльність і людяність: “Україна свого солдата не залишить” і бере справу в свої руки.
Мова про захист прав і свобод тих, хто відправився захищати країну від агресора, мова про захист своїх громадян. Мова про репутацію держави на світовій арені! Перший раз європейське правосуддя визнає українських військових — вбивцями журналістів, та ще й в “невизнаній” війні, за якою стежить погляд усього світу... (Наше Міністерство внутрішніх справ тепер ще, схоже, і зовнішні питання потроху закриває... Ну а що робити...) Для Арсена Авакова — це більше, ніж просто справа солдата. Він робить все щоб захистити імідж нашої країни на міжнародній арені: “Це позов не тільки проти нацгвардійця, це позов проти всієї України”, — пізніше прокоментує глава МВС.
Під проводом Авакова починається розслідування. Роботу веде Нацгвардія і поліція. Десятки допитів, експертиз. Ось, наприклад, кілька фактів ... Свідчення товаришів по службі Марківа з Нацгвардії допомогли встановити позицію, на якій той ніс службу: 1760 метрів від точки, де загинули журналісти, яр “за межами візуального спостереження”. Для прицільного вогню дана позиція просто недосяжна! Далі слідство береться за відеозапис Роккеллі в яру — ця зйомка зафіксувала події останніх хвилин перед смертю журналіста. Її фонологічна експертиза показала: обстріл по журналістах відбувався з відстані 200-300 метрів. А саме на такій дистанції знаходився завод “Зевс” — на той момент він був під контролем сепаратистів. Показання знайденого поліцією місцевого жителя, який стрибнув у яр разом з журналістами, підтвердили версію про обстріл з іншої точки. Він повідомив, що перші черги в той день прозвучали саме з боку заводу “Зевс”, а не з гори Карачун.
Загалом: нацгвардієць до обстрілу не причетний! МВС має у своєму розпорядженні свідоцтва невинності Марківа, — заявляє за підсумком розслідування Міністр внутрішніх справ цього літа. Всі матеріали направлені до Італії.
І ось — 3 листопада. Мілан. День засідання Апеляційного суду. На слухання прилетів сам міністр внутрішніх справ України. Сам Марків на засіданні відсутній через коронавірусні обмеження — своє звернення робить по відеозв’язку: “Я слухняний громадянин держави, і глибоко поважаю закон, державні установи і правову державу. Я не розумію, тут начебто говорять про конкретні факти, але коли піднімається питання про виїзд і розслідуванні на місці події, про проведення балістичних експериментів, — всі бояться. Я завжди заявляв про свою невинність і буду боротися завжди до кінця, щоб довести свою невинність”, — підкреслив він.
І ось, через день засідання суду і 3 з половиною роки ув’язнення нацгвардійця Апеляційний суд Мілана визнає його невинним. “Я вірю в італійське правосуддя. Апеляційний суд взяв до уваги всі ті аргументи, які ми дали, в тому числі аргументи, які сформулювало українське слідство, і ми по офіційних каналах відправили їх сюди”, — коментував Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
Вже на наступний день Марків разом з українською делегацією повертається на Батьківщину, і, як нам стало відомо, витрати за переліт також покрив особисто Арсен Аваков.
Так Україна продемонструвала міжнародному співтовариству готовність захищати своїх солдатів і свою честь на будь-якій території. А глава МВС — проукраїнську позицію і готовність відстоювати інтереси України! Адже за великим рахунком свободу Марківа відстояв саме Аваков.