Верещук має три вищі освіти. Одна із них – військова: з 1997 до 2002 рік вона навчалася у Військовому інституті при Львівській політехніці, який закінчила з відзнакою за спеціальністю "Міжнародна інформація" (спеціаліст з міжнародної інформації, референт-перекладач, офіцер військового управління тактичного рівня).
Військовою справою Верещук захопилася у 11 класі. Хоча батьки бачили її у більш "жіночній" професії.
"Батьки були не те, щоб проти, вони були дуже далекі від армії. Як правило, у військо йдуть за прикладом своїх батьків. У мене такого не було. Але, скажу щиро, військовою справою я захопилася ще в 11-му класі. Наші хлопці з класу якраз збиралися на Яворівський полігон з учителем ДПЮ, і я попросилася з ними.
Мене взяли, бо я була дівчина досить лідерського типу. Там я постріляла, кинула гранату і зрозуміла — хочу бути військовою. Як зараз пам’ятаю, вчитель — Віктор Петрович Білих, офіцер у запасі, викликав батька і сказав: "Було б дуже добре, якби вона пішла у військовий виш. Це її", - розповідає нардеп.
У військовому виші Верещук здавала нормативи, які потребували високої фізпідготовки.
"У нас було на 1700 хлопців всього до 100 дівчат. На нашому курсі — 10, але закінчило виш тільки 9. Звичайно, що ми не могли виконати такі нормативи, які виконували чоловіки. Але і ті, що були для дівчат, потребували високої фізичної підготовки.
Коли вперше приїхали батьки, і мені це сказали: "Курсант Луцик (дівоче прізвище, - ред.), у вас є дві години звільнення". (Тобто за цей час треба було добігти півтора кілометра до КПП і потім повернутися назад). Це, напевно, був найшвидший шлях, який я подолала у своєму житті.
Коли я побачила їжу домашню — мама розплакалась, сказала татові: "Ти куди дитину віддав? Вона яйце з шкаралупою їсть!". Ну тоді це був процес адаптації, але я пам’ятаю це дуже яскраво. Потім сформувалися навички, наприклад, могла стоячи спати "на тумбочці" — днювальним у наряді по роті (усміхається)", - згадує нардеп.
Саме навчання у військовому виші сформувало характер Верещук. Тож, розвиток українського війська та соціальний захист військовослужбовців для неї — питання особисте.
"Військовий інститут зміг сформувати в мені те, що я називаю одним словом — характер. Лише тепер я можу це оцінити. Майже 20 років за плечима і освіти, і роботи над собою. Але, такі базові навики, як відповідальність, дисциплінованість, коли вмієш працювати, якщо навіть не хочеш, формуються в армії.
Тут немає слова "ні". Ти маєш встати і зробити. Я наразі вважаю, що військовий виш — це та добра традиція виховання лідерів, про яку ми, на жаль, забули. Коли у ХIХ—ХХ століттях держава виховувала еліту, головне з чого починали — військова база. Хлопці йшли в армію і лише потім могли здобувати посади. Сьогодні так роблять, зокрема в Ізраїлі. І подивіться, якого високого рівня там життя, попри війну. Бо хто керує державою? Військова еліта. Це ті генерали, які пройшли військовий вишкіл. І сьогодні вони є успішними керівниками", - резюмувала вона.
Нагадаємо, у лютому Верещук організувала засідання Комітету ВР, де обговорювалася спецосвіта в секторі безпеки.