Надмасивні чорні діри знаходяться в активних центрах великих галактик — від нашого Чумацького Шляху до далеких і недоступних скупчень. Вони поглинають хмари газу і зірки, зливаючись з іншими чорними дірами, та можуть набирати масу в багато десятків мільярдів мас Сонця, впливаючи на зростання та еволюцію своїх галактик. Але такі гіганти в сучасному Всесвіті зустрічаються рідко, через те, що на зростання їм потрібно дуже багато часу.
Рекордсмен наразі — квазар S5 0014 + 81 в сузір’ї Цефея, який може досягати 40 млрд сонячних мас. Але все ж більшість відомих надмасивних чорних дір вимірюються порядками від сотень тисяч до сотень мільйонів сонць. Принаймні, так вважалось досі.
Нова робота міжнародної команди астрофізиків вказує, що людство могло сильно недооцінювати поширеність “ультрамасивних” чорних дір. Професор Монреальського університету Жюлі Хлавачек-Ларрондо та її колеги вивчили 72 галактики, розташовані в найбільш яскравих і великих скупченнях на відстані до 3,5 млрд світлових років від Змлі. Вчені порівняли маси їх і надмасивних чорних дір в їх центрах, скориставшись спостереженнями космічного телескопа Chandra, які дозволили зареєструвати рентгенівське випромінювання акреційних дисків матерії. Завдяки світності галактик в радіодіапазоні можна оцінити й їх власні маси для порівняння.
Як і слід було очікувати, чим більше галактика, тим більше за розміром чорна діра в її центрі, але при цьому залежність їх нелінійна. Зростання чорних дір, які куди важче, ніж можна було припустити, йде швидше, ніж галактик. Так, близько 40% розглянутих вченими галактик містили “ультрамасивні” чорні діри масами 10 млрд Сонць і більш.
Вченим ще доведеться пояснити дивовижну швидкість їх зростання. Зараз залишається тільки припускати, що, можливо, вони починали формуватися в ідеальних умовах і збільшувалися швидше, ніж можна було очікувати.
Як повідомляв УНН, нещодавно науковці вперше отримали надзвичайно чітке зображення ядра галактики.