“Так, ми в курсі (про виклик В.Януковича до ГПУ 30 січня — ред.). Позиція захисту має бути погоджена з клієнтом. Ця інформація була отримана щойно і вами, і нами. По-друге, у Віктора Федоровича є всі, передбачені статтею 138 КПК України, поважні причини не прибуття на виклики, а саме перебування тривалий час за кордоном та наявність загрози його життю”, — сказав він.
До того ж, за словами адвоката, всі повідомлення і повістки, згідно з законом, мають направлятися шляхом міжнародної правової допомоги до Російської Федерації.
“Опублікування в газеті, в ЗМІ, у Facebook процесуальних документів, у той час, коли відоме достовірне місцезнаходження клієнта — є протиправним і таким, що зумовлює наступне визнання повністю нечинними та недопустимими всіх зібраних доказів по справі”, — наголосив В.Сердюк.
Крім того, захисник вкотре наголосив на тому, що ГПУ опублікувала адресу В.Януковича.
“Ще рік тому захист просив і наполягав, щоб була збережена в таємниці ГПУ адреса нашого клієнта. Це був елементарний крок із забезпечення його безпеки. Ви бачите, що публікація адреси навіть за наявністю його клопотання — це прямий доказ, що свідчить про неможливість і небажання державних органів України забезпечувати хоча б елементарні кроки щодо його безпеки. Це є одним з доказів неможливості Януковича прибути в Україну для особистого розгляду питань. Але Янукович поки що не є підозрюваним у справі”, — резюмував В.Сердюк.
Нагадаємо, колишнього президента України Віктора Януковича викликали на допит до Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України на 30 січня 15 годину.
20 січня Печерський районний суд Києва надав дозвіл військовій прокуратурі на здійснення спеціального (заочного) досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою екс-президента України Віктора Януковича у державній зраді.
Як повідомляв УНН, 28 листопада 2016 року Генеральний прокурор Юрій Луценко у Святошинському районному суді Києва оголосив повідомлення про підозру у відеорежимі екс-президенту України Віктору Януковичу у державній зраді, пособництві представникам влади РФ в умисних діях, вчинених з метою вчинення зміни меж території держкордону України та ведення агресивної війни. Тобто злочинів, передбачених ч.1. ст.111, ч.5 ст.27. ч.3 ст. 110, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 437 ККУ.