Крім цього, пропонуються нові підходи до роботи вечірніх шкіл. Усе це передбачено Положенням про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти (зареєстровано у Міністерстві юстиції за № 547/93518 від 22.05.2019), що набув чинності 14 червня 2019 року.
Про це розповіла міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
"Серед новацій цього Положення – механізм впровадження мережевої форми здобуття освіти. Це дає школі реальний інструмент для взаємодії із закладами культури, фізкультури і спорту, міжшкільними ресурсними центрами та іншими суб’єктами освітньої діяльності. Навчання за мережевою формою може організовуватись як для всього класу (групи), коли у закладі, наприклад, немає вчителя, а окремі уроки може надавати профільний гурток чи організація з хорошими спеціалістами, так і для окремих учнів, які вже десь додатково навчаються. По суті, це розширює доступ дітей до різних ресурсів і можливостей, ефективно використовуючи їхній час", - пояснила Лілія Гриневич.
Запропонувати педагогічній раді закладу впровадити мережеву форму можуть як учні і батьки, так педагогічні працівники та інші заклади, які зацікавлені у такій співпраці.
Механізм такий: базовий заклад та партнер укладають договір, у якому буде визначено освітню програму та її компоненти, що забезпечуватимуться у взаємодії, механізми фінансування, використання ресурсів та інші умови їхньої співпраці.
Однак потрібно розуміти, що це не вичерпний механізм, і для побудови індивідуальної освітньої траєкторії розроблятимуться й інші формати.
Змінено й підхід до роботи вечірніх шкіл.
"До цього часу учні, які не могли навчатися за денною формою, робили це тільки у вечірніх школах. Відтепер на вечірній формі можна буде отримати освіту з 14 років у будь-якій звичайній школі, що відкриє на своїй базі таку форму навчання. Також освіту можна буде отримати прискорено у 10-11 (12) класах, але тільки якщо учень продемонструє достатній та високий рівень навчальних досягнень (від 7 та до 12 балів)", - розповіла міністр.
Для вечірніх шкіл це означає, що вони зможуть продовжити функціонувати як заклади загальної середньої освіти, в яких організовано вечірню форму здобуття освіти. Для цього необхідно внести відповідні зміни до назви закладу, статуту та затвердити це засновником.
МОН також підготувало реформу оплати праці освітян - найбільше переваг отримають вихователі, молоді вчителі та майстри.
Нагадаємо, поріг тесту ЗНО з української мови склав 23 тестових бали.