"В Україні близько 95% відходів вивозиться на полігони і лише близько 5% чи 3% переробляється. Урядовою Стратегією передбачено, що до 2030 року перероблятися має близько 60% побутових відходів. Попереду ще багато роботи", – розповів Семерак.
Аби якісно переробляти побутові відходи, Україні не вистачає оновленої законодавчої бази, вважає міністр.
"Для того, щоб ця система працювала, як в ЄС, ми повинні встановити норми і правила. Це – цілий сектор економіки, де в обігу мільйони, а може навіть мільярди гривень. Кожен, хто інвестує у цю сферу, має розуміти, що є надійні гарантії захисту вкладених інвестицій", - зазначив він.
Окрім законодавчих змін, українці мають змінити модель своєї повсякденної поведінки із відходами, додав Семерак.
"Треба вчитися продукувати менше відходів, а також їх переробляти та повторно використовувати. І тільки у крайніх випадках спалювати або захоронювати. Тим паче, що ми маємо досвід і практики таких країн, як Швейцарія та Німеччина", - пояснив він.
Нагадаємо, що боротися із надлишком пластикового сміття Німеччині, як і більшості європейських країн, допомагає депозитна система збору тари.
Принцип її роботи полягає в тому, що при здачі пляшок в спеціальний автомат споживачам повертається частина грошей, сплачених при купівлі напою. Чим більше пляшок збере автомат - тим більше тари можна повторно використовувати або переробляти. Це в свою чергу зменшує кількість сміття, яке осідає в океанах і на звалищах.
Окрім Німеччини, така система успішно діє в Швеції, Норвегії, Фінляндії, Данії, Естонії. Наприклад, в Норвегії завдяки цій системі збирають 95% тари, в Фінляндії — 93,3%, а в Данії — 89%.
Натомість Україна, при наявності необхідного законопроекту, не може ввести таку систему вже півтора року.