Один з ключових ризиків для української промисловості — виконання вимог European Green Deal, яке може обернутися для наших компаній “вуглецевим” митом при експорті в ЄС. Коментуючи цю ситуацію, Риженков звернув увагу на несинхронну роботу вимог European Green Deal в українській та європейській юрисдикціях.
Риженков зазначив, що, якби в Україні діяла система торгівлі викидами, як і в ЄС, “ми б взагалі не платили за викид CO2”. За останні 10 років Метінвест скоротив викиди CO2 більш ніж на 60% і міг би просто заробляти на продажу квот.
“У Європейському союзі діє торгівля викидами. Виробник отримує безкоштовну квоту і платить тільки за її перевищення. У 2019 році середньостатистичний європейський виробник металу заплатив за викиди CO2 менше 4 євро. Це не захмарні суми. В Україні, до речі, ми платимо з першої тонни” — пояснив гендиректор холдингу.
На думку Риженкова, рішення цієї проблеми знаходиться в площині законодавчого врегулювання.
“Тому завдання віцепрем’єра з європейської інтеграції та інших міністрів — працювати над тим, щоб нові європейські правила були недискримінаційними по відношенню до України. Щоб усі — і європейські виробники, і наші — платили з першої тонни. А другий етап — це синхронізація законодавства України і ЄС, щоб надходження від цього податку йшли на декарбонізаційні проекти в країні” — впевнений Риженков.
За деякими прогнозами, Україні, щоб виконати усі вимоги Брюсселя, необхідно інвестувати 100 млрд євро за два роки. Риженков же зазначив, що витратити 100 млрд євро в українських реаліях не є можливим, тому що просто не вистачить робочих рук, щоб зробити все, що потрібно. На його думку, виробництво “чистої” сталі наразі залишається фантазією не тільки для України, але і для Європи.
У жовтні “Метінвест” зайняв перше місце в ТОП-100 приватних компаній за версією Forbes Україна.